ОКЕАН У ВЛАСНІЙ ОСЕЛІ

Виявляється, атмосферу океанічного дна можна відчути за тисячі кілометрів від океану, лише в невеликій кімнаті звичайної рівненської квартири, якою її зробив акваріуміст Андрій Зуб. Серед водоростей, морських камінців тут зручно і комфортно почувають себе рибки, корали, морські їжаки і навіть красуня смугаста креветка-ножиці…
Зараз Андрій Зуб – голова Рівненської філії Всеукраїнської асоціації акваріумістів, а починалося це із захоплення дев’ятилітнього хлопчика тваринками, особливо рибками. І вже в чотирнадцять років Андрій мав у себе приблизно 40 видів прісноводних риб – більшого на базарі та в магазинах Рівного тоді дістати було практично неможливо…
— Батьки не обмежували мене із цим захопленням, – розповідає Андрій. – Всі діти в сім’ї займалися любою для них справою: один брат працював з електротехнікою, інший мав собаку, а в мене був акваріум.
І зрештою хобі молодого чоловіка переросло в професію. Сам Андрій вважає, що професійно акваріумістикою займається вісім років – відтоді, як почав працювати в акватераріумі Рівненського зоопарку. Адже хобі, за яке платять гроші, – це вже професія.
Якщо на початках Андрій Зуб займався суто прісноводними рибками, то тепер ця категорія відійшла у минуле. Нині серед його “вихованців” – лише морські жителі. Хоча, за словами чоловіка, запустити морський акваріум, доглядати за ним значно важче, ніж за прісноводним. І кожен бажаючий, не обізнаний у цій справі, зробити це швидше всього не зможе. Сам Андрій ішов до цього немалий шлях, перечитав гори літератури, здобув практичні навики, працюючи в зоопарку. Так, щоб запустити прісноводний акваріум, може вистачити і двох тижнів, для запуску морського потрібно затратити мінімум півроку часу.
— Складнощі починаються уже з того, що система дозрівання морської води – ступінчаста, – ділиться знаннями Андрій Зуб. – Адже поетапно відбувається очищення прісної води, потім у неї вноситься морська сіль, інші препарати. Важливим фактором є внесення у цю воду живого морського каміння, населеного різними мікроорганізмами, бактеріями, які працюють як своєрідний біологічний фільтр, що виводить з акваріуму небезпечні для його жителів речовини.
Так само навантаження на акваріум має зростати поступово, адже вода дозріває поетапно. Спочатку запускаються одна-дві рибинки, які живуть там два-три місяці. А потім щоразу через певний період знову запускається по кілька рибинок. Уже через півроку можна запустити найневибагливіші корали, морські їжаки запускаютья через рік.
— Хоча риби запускаються найпершими, але й із ними виникають величезні проблеми, – веде далі акваріуміст. – Адже на поверхні кожної риби є хвороботворні організми. І щоб вони не потрапляли в акваріум, на два місяці перед запуском рибки поміщаються в карантин.
Але найбільшою, все-таки, залишається проблема параметрів морської моди. Їх потрібно дотримуватися суворо. Температура має бути не вищою і не нижчою 25-26 градусів, рівень Рh у воді – 8-8,2 – без будь-яких відхилень у той чи інший бік. Також для нормального росту та розвитку коралів вночі потрібно створювати видимість місяця, причому, враховуючи не наші, а тропічні місячні фази. Важливим фактором є течія, якщо у прісноводному акваріумі можна обійтися одним фільтром для циркуляції води, то в морському, у залежності від його об’єму, потрібно 3-4 фільтри.
І хоча зараз Андрій більше займається виготовленям і обслуговуванням акваріумів для інших, проте вдома теж має кілька видів коралів, рибок, морських їжаків та іншої морської живності. Усе це добро він привозить з Києва, а туди воно потрапляє аж з Індійського океану. До речі, корали, на відміну від рибок, розводяться на спеціальних фермах в Індонезії, щоб не розрушувати коралові рифи в океані. І живуть вони значно довше, аніж риби. Адже в процесі розмноження на місці одного, що гине, з’являється інший.
Окрім усього цього, в квартирі Андрія Зуба живуть африканські равлики, які виростають довжиною 18 сантиметрів та набирають ваги до 400 грамів. Є у нього китайські черепахи тріонікси – достатньо небезпечні й агресивні тваринки. Це прісноводні хижаки, які ростуть до 40 сантиметрів і можуть дуже боляче вкусити. Раніше розводив Андрій і змій, проте після того, як одна із них вкусила його за пальця, він полишив це заняття, адже вдома росте маленький синочок, потрібно оберігати його від небезпеки. Краще зупинитися на акваріумі – красиво, приємно і безпечно.
Марина ДАНИЛЮК,
Рівне.