Довжина саморобного автомобіля — 9 метрів, ширина — 2,2, висота — 1,8. Важить «БІЛ» 3,45 тонни. Днище зроблене із 3-міліметрової сталі, зовнішня частина кузова — із двохміліметрової. Розрахований автомобіль на 11 сидячих пасажирів. У салоні є телевізор, DVD-програвач, холодильник, два музичних центри: один спереду, другий ззаду. Пасажирська частина автомобіля від водійського сидіння відділяється звуконепроникним склом.
Іван Білецький 14 років пропрацював на «АвтоВАЗІ» у Тольятті. Саме там він і здобув практичні навики створення автомобілів. Тоді й виникла у майстра ідея створити автомобіль, який би поєднав у собі можливості всюдихода і елегантність лімузина.
Переїхавши із Росії в Корнин, Іван Білецький вирішив втілити свій задум у життя. Продавши свої «Жигулі», умілець за три місяці створив п’ятиметровий автомобіль, подібний до джипа. Оскільки тоді був 1986 рік, то й «дітище» своє назвав «БІЛ-86». БІЛ — перші букви власного прізвища. Випробовування «БІЛ-86» пройшов як на місцевих дорогах, так і на польських та російських. Звичайно, свій автомобіль пан Іван зареєстрував. Тоді, за словами Івана Білецького, в порівнянні з нинішніми часами, проблем із реєстрацією не виникало.
У 2002 році на вулиці Рівного виїхав новий автомобіль — «БІЛ-2002». Довжина лімузина була 6,5 метрів, ширина — 2,2, висота — 1,8. Повнопривідний з турбодизельним двигуном об’ємом 3000 куб.см і потужністю 147 кінських сил. Важив «новонароджений» 2,8 тонни і розвивав швидкість до 150 кілометрів на годину. На виготовлення «БІЛа» Іван Білецький витратив рівно сім місяців.
І ось у 2005 році умілець-автолюбитель створив чергове диво техніки — «БІЛ-2005».
— Цю машину я робив рівно 9 місяців, — розповідає Іван Білецький. — Вона, немов виношена дитина. Багато хто не вірить, що я її сам, вручну зробив — без верстатів і автоматики. Починав працювати в гаражі, але, побачивши, що моїй красуні стає тісно, розібрав стіну будинку і на одну кімнату збільшив гараж.
Всередині «БІЛ» вражає: шкіряний салон, чорні дивани, в пасажирській частині автомобіля — тумбочка-столик з візерунковою різьбою. Особливого колориту додає дерев’яний підсвічник, який стоїть на тумбочці. На панелі біля руля розташований екран, на якому транслюється все, що відбувається позаду машини, це працює камера, встановлена в багажнику.
Та як не прикро визнавати, але зареєструвати своє творіння Івану Білецькому не вдалося й донині. Виявляється, що для того, щоб узаконити автомобіль, зібраний вручну, потрібно, щоб він пройшов випробовування у науково-дослідному інституті. І для того, щоб перевірити двигун, гальма, вихлоп газів і зареєструвати авто, потрібно заплатити 15 тисяч гривень. Погодьтеся, гроші немалі, якщо ще й врахувати, що для того, щоб створити своє дітище, Іван Білецький взяв у кредит 37 тисяч доларів.
Не раз пропонували винахіднику продати свого «БІЛа» за немалі гроші, але майстер відмовився. Адже займається справою не ради слави чи грошей. Є у Івана Білецького реальна мрія: налагодити серійне виробництво таких автомобілів в Україні.
— Хочеться показати світу, що візитною карткою України може стати справді гідний автомобіль. Адже «БІЛи» набагато кращі за деякі закордонні машини бізнес-класу.
Для реалізації ідеї Івану Білецькому потрібно зовсім небагато: низьковідсотковий кредит і відповідне приміщення. Надіється умілець, що таки зверне увагу Президент України на його ідею. Ось би лише вдалося потрапити до нього на прийом…
… А поки незареєстрований супер-автомобіль люблять винаймати на весілля. Навіть у Києві пану Івану пропонували роботу — обслуговувати весілля або зустрічати з аеропорту віп-персон.
Вікторія Левчук,
Рівне.