Рівне:

Створення та просування сайтів

Нікому тебе не віддам!

Таке життя 13-кві, 2006, 12:249 prov 968
Вони вже під’їхали до загсу. Здавалося б, доля молодої сім’ї була вирішена остаточно і безповоротно. Втім, щось стримало чоловіка в ту мить. Вперше за два роки, відколи пара одружилася, Олександр відчув, що до безтями закоханий у свою половину. Уперше усвідомив, що без її підтримки йому буде неймовірно важко долати життєві труднощі, без її усмішки буде сумно і похмуро в душі. Торкнувся руки коханої і щиро, без краплі лицемірства освідчився.
Стіна непорозуміння, яка утворилася між ним і дружиною вже через півроку після весілля, відразу ж почала танути. Вікторія пробачила чоловікові всі образи, ще не зовсім остигло її серце. Тож усе, що донедавна набуло фатального змісту, раптом здрібніло і зовсім втратило для неї значення. Ось тільки дивилася вона на свого Сашка вже по-іншому, сприймала його не так, як раніше, хоча й вірила в чоловікові почуття. Та й підстав, щоб не довіряти Олександрові, в неї не було. Про зраду навіть думати не могла. Він завжди чекав її вечорами з роботи, оскільки сам не працював. Однак цього жінці було замало для того, щоб відчути всю повноту подружнього щастя. Хотілося турботи і підтримки. Адже для того, щоб сім’я була міцною, її жіночих зусиль замало. Тому й не влаштовувала енергійну, ділову Вікторію чоловікова інфантильність. Боляче було дивитися втомленій дружині, яка поверталася з роботи не раніше дев’ятої вечора, на те, як Олександр безтурботно смакує пивом, дивлячись новини або репортаж із чергового футбольного матчу. У відповідь на зауваження тільки образи. Тож не порадившись ні з мамою, ні з подругами, вирішила покинути чоловіка, в якому розчарувалася назавжди. Почувши про це, Сашко почав помітно нервувати. Уявив, як житиме без гарячих обідів, як його затишна, світла квартира припаде пилом. Та чи не найбільше 46-річного чоловіка лякала самотність, яка своїми чіпкими кігтями вже почала діставати мало не до серця. А Віка ще молода. Їй тільки 28. І все в неї ще буде: і нова сім’я, і дитина, про яку вона так мріє, і кар’єра…
— Ні, не відпущу, нікому не віддам! — сказав уголос, пригорнувши найдорожчу у світі жінку. І застиг на мить, прикипів до її вуст палким поцілунком…
Наталія ЛЕВЧУН,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору