Мріють тут зцілитися від недуг

Невеликі Онишківці – найпівденніше поселення області. Перша писемна згадка про них датована 1570 роком, але є свідчення, що село більш давнє і завжди знаходилось під опікою Всевишнього. Коли в 1240-му немилосердний хан Батий вогнем і мечем пройшовсь нашим краєм, то дивним чином тут церква (аби не бути сплюндрованою) пішла під землю. Зосталася від храму благодатна ікона Єрусалимської Божої Матері з дитиною на лівій руці. Минули віки, і нове диво засвідчило: про священне місце Всевишній не забув. Прихід гордився чудотворною іконою пресвятої Богородиці, але вона зникла з храму, який у 1914 році розібрали австрійські вояки на облаштування бліндажів. Потім з’явилась ікона Святої Праведної Анни. На місці з’явлення звели каплицю, зануртувало цілюще джерело, що б’є з-під крейдяного пагорба. Нині це місце – найбільш відвідуваний осередок паломництва України. Сюди з’їжджаються люди звідусіль, аби помолитись, попити цілющої води, попросити заступництва від тяжких недуг. І найбільше Свята Преподобна Анна пособляє страждущим жінкам, які мріють мати дітей.
Сяючі бані скиту, що з’явився на початку цього століття, згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ — як складова частина свято-Миколаївського монастиря, видно здалеку. Дорога до цілющих джерел святої Анни забита автівками з усіх регіонів країни. Сюди їдуть паломники, аби преклонитись до ікони святої Праведниці, скупатися у джерелі, води якого мають підвищений вміст срібла та кремнію.
– Аби сталось чудо, — каже матушка – сестра Рахіль, — до великого бажання потрібна й непохитна віра, що завжди рятує душу, веде до пізнання величі святої праведної Анни, може прилучити до Божої Благодаті.
...Жила в іудейському Лазареті сім’я. Була богобоязною, чітко дотримувалась релігійних постулатів, підсобляла храму, бідним. Але гнітило Якима і Анну, що не мали вони дітей. Господь почув прохання вірників, ангел сповістив благочестивій іудейці, що „народить Дочку, Преблагословенну Марію, від якої благословляться всі роди землі та з’явиться спасіння всьому людству”.
Батьки, згідно з даною обітницею, відвели дочку в храм Єрусалимський. Їх називають Боготворцями, а Марія стала Матір’ю Сина Божого. Ось чому перед іконою праведної Анни палко моляться жіночки, аби Господь послав довгоочікувану дитину.
У часи войовничого атеїзму капличку зруйнували, джерело залили мазутом і соляркою, закрили бетонними плитами. Але воно „оживало” знов і знов, самоочищувалось. І лише в 1990-их, коли Україна стала незалежною, святиню відновили. Тут з’явилась церква, освячена на честь Святої Праведної Анни. Сюди переїхали 10 насельниць із Городка, аби заснувати монастирську обитель. Зведено й літню церкву, будинок-роздягальню для купальників. Помаленьку впорядковується територія, облаштовано зону відпочинку для приїжджих. Люди можуть побувати на щоденних Службах Божих, придбати сорочки для купання, воду в пляшках, ікони, лікувальні трави. Священнослужителі справляють духовні треби. Останнім часом сюди зачастили навіть високопосадовці з Києва, вважаючи за свій обов’язок зануритися в цілющу воду, температура якої цілорічно тримається в межах 4-6 градусів вище нуля.
А як із дивами? Вам розкажуть про натхненну силу справжньої віри, через яку і відбуваються чуда. Із трирічним хлопчиком, який після занурення в джерело заговорив; із молдаванкою, котрій прочани освятили тут сорочку — і вона народила первістка; із корчанкою, яка стала матір’ю після відвідин Онишківець; із рівнянкою, в якої після занурення в джерело зникли незагоювані післяопераційні шви, і про... Власне, можна наводити й інші свідчення чудотворного впливу джерела Преподобної Анни на стражденних. Ікона, за переказами, час від часу продовжує з’являтися у воді озера. Не дивно, що слава про місце, куди їдуть жінки за материнським щастям, давно полинула за межі Полісся.
Василь ЯНОШІ,
Дубенський район.