Рівне:

Здрастуйте, мої маленькі друзі!

Світлячок 07-вер, 2006, 15:029 prov 1728
Дуже скучив за вами і вашими листами!
А найкращий лист мені надіслала Наталочка Ширко зі Степаня. За це вона отримає приз. А для інших читачів я оголошую новий конкурс-розповідь: «Моя улюблена вчителька». Пишіть мені, мої дорогі читачі, про своїх улюблених вчителів, надсилайте фото і чекайте моїх призів.
Світлячок Сяйвик.

Ось і настали нарешті літні канікули. Я зі своїми батьками поїхала на море. Проїжджаючи через міст над річкою Дніпро, побачила її красу та широчінь. На жаль, у мене не було фотоапарата, щоб тобі, Сяйвику, надіслати фотографію. Я стільки цікавого побачила під час канікул — Кримські гори, море. А найцікавіше було гуляти по парку, де живуть білочки.
У Криму у мене з’явилися нові друзі. Кожного дня ми гуляли та грались. Скажу по секрету, це мої найкращі друзі. А ще з ними я каталася на атракціонах — на автодромі, на джипах, на коліях і на колесі огляду. Це були мої найкращі, захоплюючі літні пригоди.
Наталя ШИРКО.

Як грім хмаринок не встеріг
Ще колись у дуже далекі часи хмари не гуляли по всьому небі. Сторож — дядько Грім — тримав їх у величезній кошарі, неначе отару чорних і білих овець. Коли починалася посушлива пора, і люди на землі просили дощу, Грім відчиняв кошару з дощовими хмарами і пускав їх погуляти, дощем землю всіяти. Коли ті зроблять свою добру справу, земля знову починала дихати і вкриватися зеленню. Грім заганяв свої хмари у кошару і пильнував, щоб вони звідти не втекли без дозволу і потреби.
Правда, одного разу він забув зачинити двері в кошару, а сам заснув міцним сном. А дощовим хмарам цього і треба було: випливли вони несподівано і пішли гуляти по небу. Може б, і не було тієї великої біди, але саме в той час жнива розпочалися. Дзвеніли коси. Угорі виспівували свої жнивні пісні веселі жайворонки. І раптом на скошені ниви почав щедро падати рясний дощ.
Прокинувся грім та й закричав: « Ой, лишенько! Хмари втекли, лиха наробили!» Пішов він збирати по хмарині в один гурт. Ішов, погримував сердито. Так він неслухняних хмаринок лякав. Але статись такому треба: заіскрились у небі блискавиці золотими батогами, шугонули в чорно-білу отару непокірних хмарин та й розігнали їх по всьому небу. Як не намагався дядько Грім злучити їх докупи — нічого з того не вийшло.
Ще раз погримавши спересердя, він, не оглядаючись, подався геть. З того часу пройшло літ і літ. Більше хмари до своєї кошари не повернулись: гуляють, де захочуть, сиплють дощами, коли і де їм заманеться — чи то як траву косять, чи то жнивують.
Недаремно часто і говорять в народі про дощ з тих непокірних хмарин: прийшов не тоді, як просять, а тоді, як косять. Не тоді, як ждуть, а тоді, як жнуть.»
Леонід КУЛІШ,
с.Кричильськ, Сарненський р-н.

Йде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка.
Хто боком спить, а лежачи їсть?
І вдень, і вночі у кожусі на печі.
Хто на собі ліс носить?
Хто спить, а очей не заплющує?
Що посеред Києва стоїть?
Що першим заходить у хату?

Як себе поводити у храмі
Ти знаєш, що тебе хрестили у церкві, маєш хрестик, мабуть, ходив із бабусею до храму, любиш своїх хрещених батьків. І не стільки тому, що вони обдаровують тебе подарунками до свят, як тому, що вони — поважні люди, які люблять тебе і яким ти віриш так, як мамі й татові. А в Бога ти віриш? Напевне, не раз запитував рідних, хто створив Землю і все живе на ній. Бабуся відповідає впевнено: “Бог!”. А вчитель біології стверджує, що природа існує сама по собі вічно. Кому вірити? Вирішувати належить тобі самому. Але маєш усвідомити, що віра, релігія — це духовний світ, мораль, культура, якої впродовж тисячоліть дотримувалися мільйони людей. Хіба ти не хочеш збагатитися цими духовними цінностями, осягнути мудрість Книги Книг — Біблії?
ТИ ПРИХОДИШ ДО ЦЕРКВИ
Якщо разом із мамою чи бабусею ти збираєшся до церкви,то мусиш знати,як слід поводитися у Храмі Божому. Твій зовнішній вигляд має бути таким, щоб ні в якому разі не принизити святості цього місця. Якщо йдеш до церкви теплої пори, то не слід оголювати ноги вище колін — це, зрозуміло, перш за все стосується дівчаток. Проте й хлопцям не варто йти до церкви в шортах. Яка б спека не була надворі, краще не надягати строкаті майки з великими вирізами чи вузенькими бретельками, що оголюють плечі. Сандалі, босоніжки, кросівки краще взути не на босу ногу. Тобто одяг при відвідуванні церкви мусить бути охайним, чистим, гарно випрасуваним і не дуже строкатим і яскравим.
Хлопчики, підходячи до дверей храму, повинні зняти головні убори. Дівчатка, на відміну від жінок і бабусь, при вході до церкви можуть не покривати голову хустиною. Розпитай рідних, як правильно перехреститися і які слова слід проказати при цьому.
Приходити до церкви слід до початку богослужіння. Спізнившись, входьте до храму тихо, щоб не заважати іншим. Якщо саме в цей час відбувається обряд, треба спинитися біля вхідних дверей і зачекати, поки він скінчиться. Лише після цього можна йти на потрібне місце. За давніми звичаями, чоловіки знаходяться в храмі в його правій частині, а жінки — в лівій. Коли повз вас проходитиме священик із кадилом, неодмінно уклоніться йому.
Увійшовши до храму, слід “прикластися” — поцілувати ікону, розташовану посередині церкви. Губи мають бути чистими. Храм — Дім Божий, тож необхідно перш за все привітатися. У будній день — тричі вклонитися до землі, у свято — тричі в пояс. При цьому треба молитися такими словами: “Боже, очисти мене грішного і помилуй нас”.
ЯК ПРАВИЛЬНО ХРЕСТИТИСЯ
Напевне, ти не раз замислювався, чому віруючі християни хрестяться. Ти знаєш, що Ісуса Христа, Сина Божого, було розіп’ято за людські гріхи на хресті. Але він переміг смерть і воскрес. Він зробив хрест знаряддям цієї перемоги. Тож усі віруючі християни, щоб підтвердити свою віру в Ісуса і прагнення йти за ним, носять хрестик і хрестяться. Накладання хреста має велику силу — воно навіть може розсіяти бісівські чари. Але це тільки в тому разі, коли людина правильно хреститься.
Щоб правильно накласти на себе хрест, склади докупи великий, вказівний і середній пальці правої руки. Це — символ Єдності Святої Трійці: Бога Отця, Бога Сина, Бога Святого Духа. Безіменний палець і мізинець щільно притисни до долоні — вони символізують сходження Сина Божого з Неба на Землю. Два останні пальці — це дві природи Ісуса: божественна і людська.
Складеними пальцями доторкнися до чола (для освячення розуму), потім до живота у місці сонячного сплетіння (для освячення почуттів), після цього до правого, затим до лівого плеча (для освячення тілесних сил).
Хрест треба класти рівно, чітко і неквапливо. Хто хреститься недбало, бездумно, той приносить радість бісам.
Опустивши руки, зроби невеликий уклін. Навіщо? Ти зобразив на собі Голгофський хрест (той, на якому розіп’яли Христа) й поклоняєшся йому. Одночасно хреститися і вклонятися не можна.
Коли треба хреститися? Віруючі хрестяться не тільки в церкві, а й встаючи з ліжка і лягаючи спати, виходячи на вулицю і йдучи до храму. Хрестять їжу перед споживанням, після прийняття їжі хрестяться, дякуючи Господу. Накладають хрест у важливі моменти життя: у радості, небезпеці, горі. Якщо хрестяться не під час молитви, то подумки промовляють: “Во ім’я Отця, Сина, і Святого Духа. Амінь”. Вони вірять, що хрест Господній освячує собою всіх і все.

Хто вкрав місяць?
На небі яскраво світив Місяць. Одного вечора його викрала гарна тінь (вона дуже не любила його сяйва). Пролітаючи над лісом, вона вкинула його у кам’яну печеру. А вхід закрила величезним каменем.
Горюють люди, всіх питають про Місяця, але ніхто нічого не знає. Почало сутеніти, з лісу бігли Василь та Марійка з повними кошиками грибів.
— Ой! Що це за сяйво у печері? — вигукнула Марійка.
— Давай глянемо через шпаринку — сказав Василь.
Діти зазирнули в печеру і побачили там Місяця.
— Місяце, це ти?
— Я!
Василь побіг до людей і все розповів. Щасливі люди побігли на поміч. Вони відсунули камінь і врятували Місяця.
— Дякую вам! Тепер мені пора летіти на небо.
Більше ніхто ніколи Місяця не викрадав.
Наталя ШИРКО,
смт.Степань.

Нещасний ополоник
Дiвчата стають поряд i беруться за руки. Одна з них, господарка, починає гру, звертаючись до когось iз дiвчаток праворуч:
— Здоров, кума! Чи ти ложки мила?
— Мила.
— А ополоник?
— Забула.
— Так не забувай, кумочко.
При цьому господарка намагається вдарити дiвчину лозиною, а та повинна втекти попiд руками iнших дiвчат i стати лiворуч. Гра триває, доки всi дiвчата не стануть у тому порядку, що й на початку гри. Тодi господаркою обирають iншу.
Похожие новости
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Січень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Вгору