Півтори тисячі працівників Рівнеазоту планують скоротити у серпні

До Рівненського агентства журналістських розслідувань звернувся працівник Рівнеазоту, який просив не називати його ім’я. Агентство перевірило, що ця людина «не з вулиці» і не намагається подати дезінформацію. За словами працівника, на підприємстві плануються масові звільнення. Вже в серпні буде звільнено 1 500 працівників. На черзі ще стільки ж. Рівнеазот вигадав юридично грамотну схему скорочень за якою економить сотні тисяч гривень.
Пряма мова:
– Рівнеазот зупинився і скорочуватиме людей. Подібні сценарії вже були задіяні на інших підприємствах цього холдингу. Більш ніж трьом тисячам людей запропонували написати заяви для переходу на триденний робочий тиждень. Неофіційно сказали, щоб у заяві писали так: «Прошу мене перевести…», тобто ніби людина сама просить, хоча насправді ці заяви були написані під тиском. А через тиждень після того, як ці заяви були написані, півтори тисячі робітників було попереджено про скорочення (згідно із законодавством за два місяці). Тобто в двадцятих числах серпня Рівне отримає перші півтори тисячі безробітних з Азоту. Спочатку хотіли три тисячі скоротити, але щоб зменшити резонанс, то спочатку скорочують півтори тисячі. Влада мовчить, преса мовчить, телебачення мовчить! Таке враження, що проблеми працівників основного наповнювача бюджету Рівного нікого не цікавлять. Було б добре, щоб журналісти в понеділок о п’ятій вечора поговорили із працівниками Азоту на прохідній. Заодно б запитали в голови профкому, який заодно із керівництвом і нікого не захищає, хоча щомісяця в нас відраховують гроші для профспілки.
В результаті вийшов подвійний обман. Спочатку жаліючись на тяжке становище перевели людей на триденний робочий тиждень, а тепер скорочують і люди через це в центрі зайнятості недоотримають значну частину допомоги, яку б вони отримали із зарплати за п’ятиденний робочий день. Таким чином людей не просто скоротили, а ще й на них зекономили. А це, я так приблизно підраховував, більше як пів мільйона гривень.
Між собою люди говорять, що виплачені великі премії начальникам цехів і головам цехкомів за те, щоб вони на місці всіма способами подавляли будь який прояв спротиву.
Люди обурені, але масових виступів ще не було.