В столиці відгукнулись на лист бабусі

Коли односельці кажуть, що бабуся Віра ( у Великих Межиричах так її кличуть усі) людина неспокійної вдачі, то це мовиться не для красного слівця. Бо 78-літня пенсіонерка справді з когорти тих, які й самі не тліють, й іншим цього не дозволяють робити. Тому про неї високої думки і багатолітній сільський голова Галина Демчик і директор гімназії Сава Чумак, і керівник сільгосппідприємства Василь Наумчик, і дільничний інспектор райвідділу внутрішніх справ Олександр Гаврилюк, з якими найчастіше вирішує назрілі питання бабця, котрій до всього є діло.
Не міг односельчанин пан Петро довести бюрократам, що він причетний до чехословацьких подій і має право на статус «Учасник бойових дій» — допомогла встановити справедливість пані Віра. У сусідній Малій Совпі з сином-інвалідом бездомна жіночка — забрала нещасну на зиму до власної оселі, сина влаштувала в допоміжну школу-інтернат. Часто до неї звертаються, коли потрібно приструнити «розхристаного» батечка чи непутьового сина.
Виявляється в пригоді стала Віра Щипковська навіть місцевим міліціонерам. Близько до серця сприйняла їх нарікання на тяжкі умови праці. Доводиться обслуговувати вісім сіл дільниці, на перекладних вчасно не дістанешся на місце події. Де вже вести мову про оперативність, коли автотранспорту нема. Залишали роботу навіть сумлінні дільничні. Написала пані Віра лист в Міністерство внутрішніх справ, де виклала своє бачення проблеми.
У столиці уважно поставилися до клопотів правоохоронців, зреагували на лист пенсіонерки. Коли нещодавно на Рівненщині із робочим візитом побувала заступник міністра Лідія Поречкіна, то завітала вона і в Корецький район. Зустрілась із керівниками райвідділу, цікавилась фінансуванням, матеріально-технічною базою, проблемами низових ланок служби. А потім відбулась приємна подія для великомежирицьких інспекторів. Київська гостя вручила керівнику дільниці Олександру Гаврилюку ключі від нового легковика «Лада». Цікаво, що на урочистість запросили і бабусю Віру. Тепер ви зрозумієте, чому із задоволенням сфотографувались із нею не лише «свої» інспектори, а й керівники райвідділу.
Два слова про винуватицю приємного візиту заступника міністра. Віра Щипковська – педагог. У повоєнний час працювала у Великомежирицькій районній газеті, далі вчителювала у Мізоцькому та Соснівському районах, останні роки трудилася у місцевій гімназії. Синам Олегу та Юрію дала вищу освіту, діждалась чотирьох внуків і трьох правнуків. Правда, нині живе одиноко, а в селі в неї повно друзів, добрих знайомих. Люди поважають стареньку за доброзичливу вдачу, щире серце, постійну готовність підставити плече під чужі клопоти. А ще — за вміння добиватись наміченого, горою стояти за правду.
Василь ЯНОШІ,
Корець.