На Рівненщині 289 іноземців "отримали" громадянство України

Восени цього року виповнилося 18 років з часу прийняття Верховною Радою України Закону «Про громадянство України», який встановив правовий зв'язок між людиною та державою і забезпечив своє продовження у їх взаємних правах та обов'язках.
Про це повідомляє Тамара ЛИСЕНКО.

Цей Закон відіграв значну роль у розбудові незалежної України, задекларував основні положення стосовно її правонаступництва у сфері громадянства, утворив правову базу для міграційної політики, закріпив демократичні принципи визначення незалежності, набуття та вступу до громадянства, його поновлення або втрати.
– Закон 1991 року вирішував, насамперед, завдання перехідного періоду становлення незалежної держави і не міг осягнути всіх проблем громадянства, що об’єктивно виникали в цей період, – розповідає старший інспектор з особливих доручень відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Рівненській області майор міліції Світлана Шевчук. – З метою вирішення назрілих питань та приведення у відповідність до норм міжнародного права до Закону декілька разів вносилися зміни і доповнення. На сьгодні чинним є Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року в редакції від 21 липня 2005 року, в якому удосконалено зміст права вихідців з України на спрощене набуття громадянства нашої держави. Його поширено на всіх вихідців незалежно від місця їх проживання, а також не обмежено будь-яким терміном.
Національне законодавство закріпило наступні ключові принципи міжнародного права: недискримінація, збереження громадянства незалежно від місця проживання, неможливість автоматичного набуття або припинення громадянства внаслідок укладення або розірвання шлюбу.
Для громадян Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану впроваджена спрощена процедура набуття громадянства України, оскільки з цими країнами укладені двосторонні угоди, якими передбачений механізм автоматичного припинення попереднього громадянства.
Подальшими демократичними удосконаленнями Закону є втілення загальновизнаного принципу міжнародного права щодо уникнення випадків позбавлення громадянства, а також визначення механізму оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади або їх посадових осіб, які займаються такими питаннями.
Україна наділила своїх громадян притаманними у всьому світі правами й свободами: на життя, свободу та особисту недоторканість, рівність перед Законом, свободу пересування, світогляду та віросповідання, вільне вираження своїх поглядів і переконань, мирних зборів і об'єднань, участь в управлінні державними справами, гарантує право на освіту, працю, соціальне забезпечення, охорону здоров'я та участь у культурному житті.
Статус громадянина України надає можливість користуватись не лише різноманітними правами, але й покладає обов'язки щодо неухильного виконання вимог Конституції та законодавства України, зобов'язує захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність, шанувати державні символи, проходити військову службу, не посягати на права і свободи, честь і гідність людей, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, сплачувати податки тощо.
– Іноземні громадяни користуються правами та свободами і мають такі ж обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими законодавством, – розповідає далі Світлана Шевчук. – Насамперед, такі особи не мають права обирати чи бути обраними до органів державної влади або самоврядування, зараховуватись на державну службу, служити в Збройних Силах України, бути членами політичних партій, оскільки саме громадяни України несуть безпосередню відповідальність за долю своєї держави.
– Лише в цьому році органи внутрішніх справ області отримали 294 звернення від іноземців та осіб без громадянства (переважно з країн колишнього СРСР – прим. авт.), які побажали стати громадянами України чи набути громадянства у спрощеному порядку, – роз’яснює нам Світлана Шевчук. – Указами Президента України 15 іноземців (в т.ч. трьох дітей) прийнято до громадянства України, а 274 особи такий статус набули відповідно до інших правових норм.
В інтересах державної безпеки законодавством виключена можливість прийняття до громадянства України осіб, які вчинили злочини проти людства або геноцид, а також засуджених в Україні чи за її межами за скоєння тяжкого правопорушення.
З огляду на зазначене вище можна констатувати, що сьогодні в Україні діє досконалий, європейського типу інститут громадянства, який базується на конституційних нормах та принципах законності, єдиного громадянства, запобігання випадкам безгромадянства або подвійного громадянства і неможливості його примусового позбавлення. Громадянин України не може бути депортований за межі своєї країни або виданий іншій державі у разі скоєння злочину, він має право на зміну громадства, а також забезпечує рівноправність жінок та чоловіків у цій сфері.
Незаперечна демократична цінність вітчизняного законодавства про громадянство полягає в тому, що воно є невід'ємним правом кожної людини і дає можливість реалізовувати під захистом держави широке коло прав та свобод, а також створює особливі умови для іммігрантів, які вимушено залишили батьківщину через військові конфлікти, політичне насильство або стали жертвами переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства чи належності до певної соціальної групи.