Євині квіти волають про порятунок

Оці ніжні, прекрасні, але водночас і беззахисні квіти — першопрохідці. Ще не спливли теплою водою снігові кучугури, не повернулися з вирію птахи, а вони вже тягнуться до сонця, упродовж якихось двох-трьох тижнів не лише пишно квітнуть, але й дають насіння. А підземні цибулини наступного року знову віщуватимуть відродження природи. Прикро, та цей представник дрібноцибулинових може взагалі зникнути. Бо із 17 видів сімейства амари лісових у нас культивуються два: білосніжний та складчастий. А через надмірну „любов” до ранніх квітів перший приречений до винищення.

Після вимушених канікулів зустрів зграйку дівчаток-щебетунь, із жмутками ніжних молочно-білих квіток. Купили їх у хлопчаків на базарчику, аби вручити улюбленій вчительці. Чим не ідилія: розумні, уважні вихованки, авторитетна наставниця. Та радуватись чомусь не хочеться, бо підсніжники занесені в „Червону книгу України”, збір їх заборонений.

Так, до масового винищення беззахисних рослин у нашому регіоні не дійшло, не відправляють їх гуртом у Київ, Львів, Москву чи Братиславу, як це спостерігається в Закарпатті чи в Криму, але заспокоюватись не випадає. Бо, за свідченням завідувачки Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідникової справи, доктора біологічних наук Тетяни Сидоренко, повсюдно невпинно зменшуються плантації Євиних квітів.

Юридично, браконьєрству ніби поставлено заслін. Згадану рослину мали б оберігати штатні інспектори охорони природи, члени екологічної секції, постів Партії Зелених, міліціонери.

Не знаю, скільки таких інспекторів у Рівному, відомо тільки, що на весь Київ аж ... четверо. До речі, в столиці директори ринків мають нести відповідальність, якщо дозволяють торгувати підсніжниками. Зрозуміло, що до Дубна нововведення ще не дійшло. Напередодні восьмого березня довелося побувати в обласному центрі. Десятки дітей, жіночок, бабусь пропонували букети й букетики перехожим (60-70 копійок кожен) на Театральній площі. Подейкують, що в передсвяткові дні ціна на підсніжники зросла на 30 відсотків. І хто скаже, скільки їх вирвано в довколишніх селах...

Щодо правоохоронців, то тут справа взагалі складна. Не кожен із них наважиться „вліпити” пенсіонерці, учневі молодших класів чи багатодітній матері від 5 до 119 гривень штрафу та ще й 7,4 гривні (яка точність!) компенсації за кожну рослину. Особисто я й не чув про такі санкції. Між тим, виривають рослинки з цибулинками, а міліціонера на кожному лузі чи узліссі не поставиш. От і доводиться сподіватися на совість самих браконьєрів, у яких на першому плані не захист природи, а звичайнісінький зиск.

Вчені, зокрема професор Полтавського педінституту Іван Голубинський, підказали вихід: культивувати підсніжники на грядках. В окремих регіонах західної України метод виявився досить ефективним. До речі, прижився він і в нашому краї. Скажімо, в Корці біля багатьох будинків серед квітучого різнобарв’я на клумбах з’явилися Євині квіти. А все почалося тоді, коли в одному із дворів, на Старомонастирській, бухгалтер рембуддільниці Лідія Монько розвела цих новоселів. За нею це зробили вчителька Любов Трофімчук, кооператор Галина Краля, службовець Віра Бойко, пенсіонерка Параска Лавренюк…

Приємно, що в Дубні чимало мешканців нині можуть, сказати: «А ми весною на базар по квіти не ходимо». На подвір’ї педагога Марії Русенюк уже напровесні милують око не лише голуба печіночниця, синенькі проліски, анемони, але й підсніжники. Вирощують первоцвіти пенсіонерки Марія Томащук, Галина Кучель, медсестри Людмила Таращук, Діана Біляк, держслужбовець Поліна Здоліцька, педагог Надія Матросова. І цей список можна продовжити, що не може не радувати.

Василь ЯНОШІ

Дубно