Нетверезі походеньки їздових

Цей випадок трапився у Млинівському районі у селі Добрятин. До місцевого жителя завітав у гості його хороший товариш – 20-річний Сергій із сусіднього села Війниця. Пішки добиратися до давнього знайомого Сергій не наважився, а тому, маючи при собі колгоспні коні, він добрався до друга саме на них. А коли в нас зустрічаються двоє друзів, які довго не бачилися, то, звичайно, не обходиться без оковитої. Хтось випиває по чарчині-другій, а хтось, як у випадку із старими друзями, „налигується” до втрати пам’яті і відчуття часу. Тож, гарно посидівши за плящиною-другою (саме так, не чарчиною, а плящиною), Сергій опівночі згадав, що він не вдома і що прийшов він до товариша не пішки, а приїхав на колгоспних конях. Вийшовши надвір, захмелілий їздовий не побачив підводи з кіньми на тому місці, де їх залишав. Всією родиною взялися допомагати шукати колгоспну власність Сергію, але це не дало ніяких результатів. Тож і змушений був звернутися за допомогою до правоохоронців засмучений молодик. За допомогою міліціонерів вдалося знайти коней на одній із вулиць Добрятина. Їздового всадили на підводу і подалі від гріха випровадили до Війниці.

Ця історія теж пов’язана із кіньми, підводою, їздовим та алкоголем. Але сталася вже не у Млинівському, а в Радивилівському районі в селі Дубин. Здавна відомо, що професія їздового тісно пов’язана із вживанням алкоголю і потраплянням додому на „автопілоті”. Напрацювавшись за день, немолодий дубинчанин вирішив у добрих людей відновити втрачені за день сили за допомогою допінгу, в нашому випадку – горілки. Після закінчення трапези треба було й додому повертатися. Вилізши сяк-так на підводу, чоловік вйокнув та поїхав собі додому. По дорозі хміль зморив їздового і він заснув. А сонним незчувся, як випав із підводи і спокійнісінько, не просинаючись, покотився на узбіччя, де й продовжив свій, не сповнений тривогами, солодкий хмільний сон.

Чоловіку ще поталанило, що випав він не посередині дороги і не було морозів, бо міг би й замерзнути, не просинаючись. А так, мирно посопуючого чоловіка на узбіччі, побачив водій, який проїжджав тим місцем і повідомив про „знахідку” міліціонерам, які й „реанімували” захмелілого сонька та відправили досипати додому.

Ось такі випадки бувають у міліцейській практиці. І можемо тільки побажати правоохоронцям, щоб подібні випадки закінчувалося щасливо.