Хочу не лисого, з машиною

Там, за зачиненими дверима, які ховають від нас весь світ, живуть інші люди — зі своїми проблемами та переживаннями. Хтось із них заховався в свою нірку і вичікує щасливого моменту, а хтось намагається прорватися в серця до інших і знайти свій притулок. Що спільного між ними? Що об’єднує цих людей? Самотність… Уявіть собі: всього-на-всього самотність, яка гострим лезом точить їхні серця. Хтось уже „обпікся на гарячому”, оскільки неодноразово не склалося особисте життя, хтось тільки спробував і розчарувався змолоду, а хтось просто грається з почуттями інших і, власне, зі своїм життям, хоча поки що цього не розуміє. Але всі вони самотні, бо недаремно приводить їх доля до „свах на хаті”, в Службу знайомств, на спеціальні сайти знайомств у Інтернеті…
— В основному шукають свою другу половинку люди від 30 до 40 років, — розповідає консультант Служби знайомств Центру створення та збереження сім’ї Галина Споденюк. – До нас уже звернулися понад двадцять людей віком від 20 до 75 років. Свої побажання щодо майбутньої другої половинки відвідувачі Служби знайомств зазначають в „Анкеті пошуку”, чесно відповідаючи на 25 питань. Також їм необхідно заповнити анкету з 78 психологічних питань для визначення характеру та темпераменту і, насамкінець, пишеться заява на зарахування в члени Служби знайомств. Взагалі люди, які приходять до нас, дуже багато пізнали в житті і розчарувалися, але потім знайшли в собі сили і звернулися за допомогою до нас. Наприклад, одна 60-річна жінка мала сім’ю, Але коли її чоловік помер, відчула себе самотньою і вирішила пошукати свою долю знову. Нам дуже важко було їй дібрати кандидатуру, але через знайомих порадили одного чоловіка, який фактично був бездомним, оскільки не мав постійного місця проживання. Та це не стало перешкодою. Зараз вони разом щасливі і дуже задоволені один одним.
— Чи не сама доля зводить цих людей у Службі знайомств?
— Так. Я неодноразово переконувалася в правдивості твердження, що долі складаються на небесах. Був випадок, коли до нас прийшов один хлопчина років 29. Та, на жаль, ми не змогли йому когось запропонувати, адже дівчини відповідного віку у Центрі на той час не було. Однак на наступний день прийшла дівчина, яка теж випадково побачила вивіску „Служба знайомств” і зрозуміла, що це їй також потрібно. Вони познайомилися і… от нещодавно відгуляли весілля. І після цього скажете, що не доля, не вона їх звела? А одна жінка була в бібліотеці, прочитала оголошення і вирішила, якщо вона випадково сюди потрапила, то, можливо, і ще хтось для неї призначений сюди прийде і вони нарешті зустрінуться. В її житті була зрада через гроші, яка залишила по собі рану і до сьогодні, але вона надіється, що час допоможе їй забути біль.
— Без сумніву, ви займаєтеся дуже серйозною та корисною роботою. А чи траплялися у вашій практиці якісь кумедні випадки?
— Звичайно. Одна жіночка років 60 приходила і просила знайти їй чоловіка. Вимоги її були щоб не лисий і з машиною. „Скільки мені вже пішки ходити по селу? Сил уже не маю”, — казала вона. І ви знаєте, знайшовся 58-річний чоловік, який заради зустрічі зуби навіть вставив.
У іншому випадку одна жінка, яка в самотності прожила тривалий час, попросила знайти їй другу половинку, оскільки сумно було жити одній. Сама вона була із одного з близьких сіл, а чоловік, з яким її познайомили, був із міста. Перша їхня зустріч пройшла під пам’ятником Шевченка біля кінопалацу „Україна” і вони понад дві години розмовляли про політику. Жінка спочатку була незадоволена чоловіком, оскільки була голодна і сильно змерзла, а він навіть не запропонував їй піти в якесь кафе. Я з ним поговорила, пояснила. На наступний день він запросив її додому, сам приготував їсти і так нагодував, що вона і досі згадує ту зустріч зі сміхом, але з приємністю для себе. Та все одно — чомусь у них не склалося. Коли вона запитала: „Ну як, будемо садити городи?”, то чоловік злякано відповів, що в нього грижа і з того часу більше не з’являвся. Я це все веду до того, що навіть літні люди 60-70 років не втрачають надії, шукають і вірять, що вони також не будуть самотніми. Адже життя змістовніше, якщо ти з кимось, а не наодинці. Мені дуже приємно, коли щасливі пари дякують нам за допомогу. З усіма членами Служби знайомств у нас налагодилися тісні дружні відносини. Нещодавно в однієї пари, яку разом доля також звела в Службі знайомств, народилася дитина. Ми постійно в курсі їхнього життя, люди нам телефонують, вітають із святами і ми з усіма активно спілкуємось, даємо необхідні поради, вислуховуємо. Самотність пригнічує людину і, на мою думку, потрібно мати сильне бажання і докладати зусилля для створення міцної та щасливої сім’ї.
Ось так допомагають знайомитися і знаходити один одного. Але молодь в основному віддає перевагу спілкуванню в Інтернеті на сайтах знайомств. Спочатку – це наче гра, та з часом усе переростає в проблему, точніше, в хворобу сучасних молодих людей, багато з яких на цьому сайті перебуває уже не рік і не два. Чому так відбувається? Що є головною причиною такої поведінки молоді? Можливо, страх, невпевненість у собі, а, може, гра з самим собою. Багато з зареєстрованих не розміщають свого фото, тому і зустріч виходить всліпу. Погляд не в очі людині, а на монітор комп’ютера, не рука в руці, а постійне набридливе клацання по клавіатурі – таке особисте життя майже дев’яти мільйонів жителів нашої планети, частка з яких — рівняни. Мета у кожного різна: переписка, дружба і спілкування, любов і серйозні стосунки або ж щось гарячіше. Та от позитивного результату майже немає. Хоча…
Ніколи не кажи ніколи. Телефонує мені нещодавно один знайомий і повідомляє радісну звістку, що нарешті одружується. З майбутньою дружиною познайомився в Інтернеті саме на одному з сайтів знайомств. Півроку зустрічалися і зрозуміли, що хочуть бути разом протягом усього життя. Значить, і таке можливо, і не все, виявляється, так погано. Життя — непередбачувана річ. Можливо, твоя доля зовсім поряд з тобою, вчилася в школі за сусідньою партою, чи з одного двору, а, може, на іншому кінці світу, чи, проходячи парком, сіла біля тебе на лавочці. Адже коли чогось сильно бажаєш, то весь світ сприятиме тобі в цьому. Тому, якщо ви не захочете бути самотніми, ви обов’язково зустрінете свою другу половинку. З допомогою когось або ж самі. Тоді ви забудете про самотність і весь світ для вас відкриється яскравими кольорами веселки щасливого життя з коханою людиною.
Людмила ІЛЬНИЦЬКА,
Рівне.