”Регіна” залишилися без тренера

— Ви задоволені результатом команди?
— Я більше ніж задоволений виступом команди у чемпіонаті. Враховуючи сили команд, які стояли вище за нас, ми їм не програли повністю, навіть перемагали. А з ”Кругом” у нас свої ”розборки”. Думаю, що дівчата віддали у сезоні все, що могли, і показали хороший результат. Вважаю, керівництво теж задоволене виступом команди. Я дякую дівчатам за їх самовіддачу, відданість колективу.
— Якщо заговорили про дівчат, можете виділити когось?
— Гра всіх волейболісток стабілізувалася. Приємно виділити ветеранів — Оксану Підгурську, Ларису Козулю, Світлану Чуріну. Які вони були, коли прийшли (я не маю на увазі зовнішність), і зараз — це дві різні речі. Додала Ірина Лисиця, якби не була травмована Альона Куча, думаю, теж додала б. Набагато стабільніше почала грати Ірина Ледовська. Люда Альошко, казали, грати не буде, а провела чемпіонат добре. Найлегше вигнати людину, а замінити – важко. В цілому команда додала.
— Сезон завершився, а команда тренується. Будуть ще змагання?
— 5-9 червня має відбутися в Одесі фестиваль волейболу, куди запрошена наша команда. Але, можливо, поїде молодь. В Альошко захист, у Козулі державний екзамен, у деяких молодих виходить накладка. Не знаю, як буде, можливо, що поїде Петро Підгурський з дітьми, які будуть підсилені гравцями основного складу. Фактично сезон закінчиться цим фестивалем.
— Те, що Ви йдете, — це чутки чи факт?
— Так, справді я залишаю команду. Тому зараз хочу подякувати всім, особливо президенту клубу ”Регіна” Анатолію Дем’янчуку за співпрацю впродовж шести років. Я повертаюсь на батьківщину, в Одесу. Там створюється нова команда, яку мені запропонували очолити на хороших умовах. Можливо, буду приїжджати в Рівне. Нікого з дівчат я не забираю, всі лишаються тут. Хто мене замінить — ще вирішується. До кінця тижня я працюю, а в понеділок їду. В Одесу команду не повезу.
— Шість років Ви працювали з ”Регіною”. Як можете оцінити цю співпрацю?
— Думаю, цей період був плідним як для мене, так і для команди. За цей час багато прийшло спортсменок, але набагато менше пішло. Люди додавали у майстерності в цій команді. Виросли вони, і я щось у них навчився. Якщо порівнювати з іншими містами, де я працював, тут зовсім інший колектив. І у відношенні до роботи, і у бажанні працювати, і у життєвих питаннях. Шкода, дуже шкода розлучатися.
— Що Ви можете сказати про наше місто?
— Мені дуже подобається Рівне. Із всього західного регіону воно мені найбільш привабливе. Звичайно, важко їхати звідси. Я вже прижився тут. Найбільший період тренерської роботи припав саме на Рівне.
— Як віднеслося керівництво клубу до Вашої відставки?
— В принципі, нормально. Я пояснив ситуацію, на яких умовах мене запрошують. Тим більше, їду додому, де живе моя родина. Запропонували чудові матеріальні та житлові умови.
— Нинішнє проведення другого етапу вплинуло на розподіл місць чи ні?
— Скажу так — розставило на свої місця. На той момент, можливо Луганськ стабільніше виступав, але був блідою тінню. Але за комплектацією мав бути першим. Ми за цим показником поступаємося трійці. Решту команд не будемо брати до уваги. Але підсумкові місця визначилися правильно. Ми за рахунок бійцівського характеру змогли стати третіми. Це місце для нас було нормальним — ми йшли з відривом від четвертого місця. Але плей-оф є плей-оф.
— Що можете побажати на прощання?
— Команді — так тримати і піднятися вище. Головне — не хворіти і не травмуватися дівчатам, розуміння з новим тренером. Всього їм найкращого у майбутньому. Керівництву — ще більше знаходити часу для спілкування з командою. Час йде, люди дорослішають, матеріально підтримувати треба. Думаю, команда в місті буде — тренери приходять і йдуть геть, а команда буде. Головне, аби були хороші умови існування, тренування, хороший зал. Потреба у сучасному спортивному комплексі давно назріла!