Протистояння здолали

Десять років сімейне життя Мар’яни, як вона вважала, попри все, протікало безхмарно, обминаючи великі рифи і грози. Інколи йшла на роботу і думала: “Яка я щаслива! Оселя — повна чаша, чудовий, гарний чоловік, радує син... Що ще треба?»
Але все розвалилося протягом однієї хвилини. Чоловік раптово збунтувався і сказав: “Все! Остогидло до запаморочення ! Йду до іншої...” І пішов. Правда, тільки на півроку. Потім майже кожного вечора почав заходити. Мовляв, сина провідувати, бо дуже сумує. Дивилася на нього Мар’яна і відчувала, що також остаточно розлучатися із ним не бажає. Одне слово, Антон повернувся до сім’ї.
Але подружнє життя остаточно так і не налагоджувалося. Антон то йшов, то приходив... Та жінка, до якої він “зарулював”, на думку Мар’яни, поводила себе нерозумно: весь час надзвонювала, щось вимагала. Навіть її, майже сторонню, це тероризувало. Але вона вперто терпіла: що ж далі буде, продовжуючи жити з чоловіком, немов із сусідом. Душевності між ними не було. Образи у серці нагромаджувалися...
За натурою Мар’яна не домогосподарка, а сильна, вольова людина. Вона повинна бути на видноті, виконувати важливі справи. Згодом Мар’яну призначили завідуючою перукарнею. І тут же стосунки загострилися, почалося незрозуміле психологічне тертя з Антоном. Зокрема, йому не подобалося, що вона весь час пропадає на роботі, знаходячись на перших ролях, мало уваги приділяє сину і домашньому господарству.
Антон також не пас задніх — працював виконробом на будівництві. Вдвох заробляли нормально: придбали автомобіль, купили сучасні меблі, спорудили дачу і гараж. Гроші текли, мов пісок крізь пальці. І тут між ними почалися чергові серйозні протиріччя. Мар’яна вважала, що він повинен всі гроші нести у сім’ю, а не тинятися по забігайлівках, більше займатися домашніми справами. А Антон наполягав, що оселя повністю за дружиною. Йшла прихована боротьба за верховенство у сім’ї. Ніхто не хотів бути другорядним.
Але тоді доля розпорядилася на користь Антона: у Мар’яни на роботі почалися неприємності і вона змушена була йти “в нікуди”, осісти вдома біля каструль і телевізора. Понад півроку вона несла цей важкий тягар. Чоловік був задоволений і заробітків вистачало. Але Мар’яна відчувала, що ось-ось може з’їхати з глузду. Тому, коли подруга знайшла їй роботу у посередній перукарні, помчала туди не оглядаючись, знову розгорнула бурхливу діяльність. З’явилася грошовита клієнтура. Мар’яна пишалася цим. До того ж почала заробляти більше за чоловіка.
А Антон? Він до того часу втратив “хлібну” роботу — мафія, як сам висловлювався, його звільнила з посади. До того ж у нього вкрали автомобіль, який був йому дуже до душі і чи не єдиною втіхою у дні сімейних незгод. Від коханки пішов, а вдома стосунки так і не налагоджувалися. І Антон запив на повну котушку — тижнями не просихав. Перебивався тимчасовими заробітками, щоб було за що придбати спиртні напої.
Мар’яні від такого життя стало гірше. Хоча на роботі все складалося чудово, вдома — біда. Знову мобілізувала своє терпіння. Враз зрозуміла, що боротьба з чоловіком за верховенство вдома — велика дурниця. Ну, стала вона головною, а щастя — як і не було.
Вистачило у Мар’яни глузду це осягнути якимсь внутрішнім чуттям, сісти і відверто порозмовляти з чоловіком. Пояснила, що далі так жити не можна, треба підніматися із бруду, інакше доведеться розійтися остаточно. На її превелике здивування, Антон зрозумів. Пити перестав. Незабаром влаштувався на постійну роботу. І в сім’ї поступово почало відроджуватися взаєморозуміння.
Ні, Мар’яна не стала іншою. Як і раніше, вона надто самостійна і самовпевнена. Проте її втішає, що нарешті з чоловіком почав налагоджуватися справжній внутрішній контакт. Пройшовши крізь серію чергових непорозумінь і образ, вони навчилися одне одному йти назустріч.
У житті подружжя, схоже, розпочався новий період. Мар’яна й Антон стали турбуватися одне про одного. Він знає про її проблеми, вона — про його. Часто заїжджає за нею на роботу. І хоча до повної ідилії ще досить далеченько, але в душі Мар’яни з’явився благодійний спокій.
Тому тепер на запитання, хто у їхній оселі лідер, можна відповісти: розум, терпіння і кохання.

Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.