І на безпеку звернути увагу

Мені хочеться звернути увагу ось на яку деталь. Пан директор обминув питання безпеки відвідувачів. Йдеться не лише про роботу атракціонів, що останнім часом принесли горя в інших регіонах. На жаль, незручності „дістають” і дорослих. Он на вході щити із засторогою, що там не дозволяється вигулювати собак. Пройдіться алеями – побачите чимало четвероногих друзів людини. В намордниках і без них, з господарями і без них. Можна зустрыти дамочку, яка на повідку тягне аж трьох гавкунів; дідусь відпустив свого улюбленця аби той „погасав” по травичці; дівчинка веде на повідку (чи її веде на повідку?!) собацюра величиною з теля. Біля власних будинків немає вигульних майданчиків, от і шукають їх благодатного пристановища. Хвостаті мітять дерева й ніжки лавок, обнюхують перехожих, катаються по траві, аж лапи задирають від задоволення. Та не все так просто. Як медпрацівник, нагадую, що в їх шерсті містяться гельмінти. Собак чимало, шерсті від них летить також чимало, ризик заразитися червоними паразитами також великий. Між тим, не пригадую, аби когось оштрафували за порушення правил перебування в цьому місці.
Чималу небезпеку для відпочиваючих несуть велосипедисти й водії скутерів, які вважають паркові доріжки місцем тренування. Кидаються увсебіч матері із дитячими візочками, туляться до бровок пенсіонери, коли з ревом проносяться хлопчики на двоколісних залізних конях. Тоді чим різниться повітря від вуличного загазованого? До речі, пил, піднятий колесами, теж містить певну кількість гельмінтів (їх яєць). І ніхто не зупинить любителів швидкої їзди, не спитає з порушників.
Більше того, доріжками спокійно курсують вантажівки. З будівельними матеріалами — до об’єкту, що споруджується на виході з парку на вулиці Княгині Ольги, з бочками пива й продуктами — до кафе „Соняшник”. А до ресторану „Ліон” один за одним під’їжджають легковики. Розумію, є так звана виробнича необхідність, але чому від неї мають потерпати відпочиваючі, котрі хочуть відійти від шуму міської суєти, просто прогулятись, побути наодинці з природою.?
В одній із телепередач йшлось, ніби частину клопотів парку культури та відпочинку імені Шевченка візьмуть на себе бізнесмени. Зокрема, відремонтують лавочки, збудують 4-5 альтанок. Такий намір можна тільки вітати. Та було б добре не кинути справу на самоплив, бо чи довго „протримаються” бездоглядні, хай і нові, лавки? Подивіться, який вигляд вони мають нині: порізані, поламані, обписані. Можна півдня перебувати в парку і не стріти охоронця. Адже на все Рівне лише 60 патрульних міліціонерів, які чергують у чотири зміни. Видно, у їх маршрути цей об’єкт не входить.
Дехто може зауважити, мовляв, пенсіонерка підняла дріб’язкове питання. Можливо, й так, але якраз із таких „дріб’язків” усе наше життя зліплене. І чим їх менше зустрічатиметься, тим комфортніше почуватимемося.

Галина Кугель,
Рівне.