Рівне:

Гіркий сезон цукрозаводу

Особливий погляд 28-авг, 2008, 12:249 prov 954
Людям відверто повідомили, що рішення про тимчасове припинення діяльності заводу прийняла наглядова рада. Працівники із таким зигзагом подій рішуче не погоджуються. Бо, по-перше, із ними керівництво підприємства не спромоглося порадитися бодай на зборах. По-друге, працівникам реально загрожує скорочення, а в кожного з них сім’ї, у більшості дрібні діти, безліч невирішених проблем і т.д., і т.п. Як бачимо, ситуація набрала непривабливого і складного характеру. І працівники колись успішної цукроварні уже неодноразово висловлювали своє невдоволення і протест біля рідної прохідної. Але це схоже на безнадійне волання невдахи, що заблудився у безмежній пустелі. На нього навіть уваги не звертають.
Тим часом у селищі отруйною змією поповзли чутки, що виробництво спочатку законсервують, а потім або перепрофілюють, або взагалі поріжуть на рухт. Своє ж рішення керівництво авторитетно аргументує нерентабельністю підприємства. При собівартості цукру 3 грн. 10 кап. за кілограм, заводчани змушені його продавати за закупівельними цінами по 2,7 грн. До того ж, у нинішньому році сільгосппідприємтства області набагато зменшили посіви цукрових буряків. А тому наступного сезону, що ось-ось має розпочатися, не вистачатиме у достатній кількості і сировини.
Директор Острозького цукрозаводу впевнено переконує: “Члени наглядової ради довели до працівників, що підприємство ніхто не збирається закривати, а воно лише консервується. Близько 80 людей залишиться працювати на заводі для того, щоб його у належному стані підтримувати. На сьогодні виготовляється документація для будівництва зерносушильного комплексу на 30 тисяч тонн.”
Як сказано вище, новину про консервацію заводу його працівникам повідомили нещодавно. Але на ту пору на цукроварні уже було проведено понад 80 відсотків ремонтних та підготовчих робіт для прийому буряків нового врожаю. Тепер ці немалі затрати, як мовиться, пішли собаці під хвіст.
Крім того, багато працівників підприємства не на жарт перелякані і небезпідставно вважають, що із закриттям вони успішно поповнять і так численні ряди місцевих безробітних. А рідний Оженин ще більше занехається, бо нікому буде поповнювати селищний бюджет. Коротше кажучи, не вірять цукровари солодким словам керівництва про лише тимчасове припинення діяльності виробництва. І негативних прикладів можуть навести безліч. Зокрема, висловлюють пересторогу, що трапиться як у місті Самбір Львівської області, де події розгорталися за аналогічним сценарієм. Тут також цукрозавод спочатку законсервували, потім усе обладнання порізали на брухт і вивезли у невідомому напрямку, і тепер у Самборі замість цукроварні – порожнє місце, а робітники опинилися на вулиці. Тому працівники Острозького цукрозаводу взялися дуже ретельно стежити за подіями, що розгортаються навколо підприємства. Адже по-справжньому бояться залишитися без шматка хліба, не кажучи вже про оплату комунальних послуг за житло, яка росте, немов на дріжджах.
Оженинські цукровари ще не хочуть вірити у раптову смерть рідного підприємства. Вони ще сподіваються на допомогу вищих інстанцій або на диво. Голова профкому підприємства Ярослав Маришкевич висловився так: “Ми й далі відстоюватимемо свої права і підприємства. До останнього...”
Ці слова нічого не значать. Якщо врахувати, що сьогодні ні профспілкові органи, ні трудові колективи ніяких реальних прав не мають і до них ніхто навіть не прислухається вдавано.
Крім того, акції, які працівники цукрозаводу вклали свого часу у рідне підприємство, знецінилися повністю, коли його було визнано банкрутом. Разом із боргами вони перейшли до нового власника. Кажуть, що фірма нинішніх господарів “Декор” має відношення до концерну “Захід-цукор”, до якого у свою чергу причетний колишній голова Рівненської обласної ради Данило Корилкевич. Правда, вони не вважаються правонаступниками збанкрутілого заводу, а тому відповідальності перед акціонерами не несуть. Відтак люди мимоволі стали заручниками ситуації, коли інтереси великого бізнесу та цукрової недолугої політики не співпадають. А, можливо, навпаки. Якраз співпадають!
А поки що протистояння працівників і керівництва Острозького цукрозаводу триває. І вже неозброєним оком видно, що перевага далеко не на боці простих трудівників.
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Острозький район.
Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Апрель 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 
Вгору