Ідіте в баню

У радянський період розвинутого соціалізму, коли все було для людини і в ім’я людини (щось на зразок обіцянок нинішніх претендентів у кандидати), пиво важко було знайти не тільки в селі, але й у районному центрі. І хоча на Рівненщині у той час працювало декілька пивзаводів, цей слабоалкогольний напій заявлявся на люди рідко, особливо якісний. Бо майже завжди привозили у торгову мережу пиво кисле, немов його навмисне таким робили. А може, переводили продукт із якоюсь метою продавці?! Хто тепер зватиме правду...
У Костополі у середині 70-х років минулого століття торгували пивом кілька “точок”. У тому числі у центрі міста продавав його якийсь задрипаний кіоск, та ще буфет у лазні, очевидно, під легку пару.
Якогось вихідного дня бадьоро крокую до згаданого вище кіоска. Але він виявився замкненим на два замки.. Дещо прояснювала ситуацію прикріплена у віконці із середини, нашкрябана розкарячкуватим почерком записка: “Піва нет! Ідітє в баню!” Але це зовсім не свідчило про образу любителів прохолоджувального напою і не було спробою послати їх далеко аж до чортового дідька. Якраз навпаки! У перекладі на нормальну людську мову цей загадковий на перший погляд текст означав, що пиво у кіоску закінчилося, але ним можна посмакувати ще у буфеті міської лазні. Знайшлася у Костополі у той же період і ще одна словесна “перлина”. Інакше й не назвеш. На хиткому містку дороги, що пролягала до міського кладовища, невідомий художник старанно намалював каліграфічним шрифтом на шматку фанери попередження: “Проїзд только с покойніком!” Не подумайте чогось ненормального. Як з’ясувалося, місток перебував в аварійному стані, і тому рух через нього заборонили. Але, як виняток, небіжчиків на кладовище везти через нього дозволялося. Адже ніхто два рази не вмирав...
А ось нещодано на одній із бензозаправок Рівного прочитав не менш кумедне оголошення: “Сначала платі — потом винімай!” Того ж дня ввечері мене порадував ще один грамотій. Але цього разу уже спортивний коментатор, який у запалі безкомпромісної боротьби озвучив на весь світ новий крилатий вислів: “Борци напряглісь — і в воздухе запахло сенсацієй!” Як бачимо, не поріділи із часом ряди невимушених самодіяльних сміхотворців. На чому й тримається здоровий гумор.
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.