Рівне:

Створення та просування сайтів

Найочікуваніший господар полів і лісів

Особливий погляд 28-фев, 2008, 21:279 prov 1 676
Презентація місяця

Люди з нетерпінням чекають весну, коли навкруги усе оживає і зодягається в зелене. А ще в наших далеких предків „дайбожичів” з нею збігався і Новий рік. Ото березень — найочікуваніший місяць селянина, його нерідко вважають господарем полів і лісів. Нарешті можна вдихнути на повні груди теплого повітря, подумати про першу борозну на землі-годувальниці, що прокинулась від зимової сплячки, чекає рук працьовитих.

Традиційно прихід красуні-весни пов’язували зі святом Явдохи (14 березня). Цього дня обрядове печиво-„веснянки” молодь несла на околиці села, аби закликати в гості довгоочікувану господиню, запитувала (згадай пісню-діалог), що вона, днем красна, людям принесла. Першою ознакою приходу весни вважався посвист байбака. Люди казали: „Просвистів байбак – ховай у затінок сіряк!” А з Кононова дня (18 березня, наставав весняний сонцеворот) починались дитячі забави-„заклички” птахів. Матері і бабусі випікали малечі фігурне печиво-„жайворонки” чи „голубки”. І лунало дзвінко на левадах: „Пташок викликаю з теплого краю. Летіть пташки на нашу земельку. Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!” Біологічний прихід весни припадав на Олексу (30 березня). Цей день ще звали „Теплим Олексою”, коли вже повсюдно скресала крига, бо „щука-риба хвостом лід розбиває”. Але справжнім утвердженням весни ставало Благовіщення (25 березня за старим стилем). Першу в селах оранку впродовж тижня після Благовіщення робили для сімей, де не було годувальника. Цей звичай свідчив про високу мораль українців. Давня назва „март”, якою користувались і в Україні, походить від латинського терміну „марсіус”, що увіковічив бога війни Марса. Нагадаємо, що на початку римської доби він символізував не війну, а весну та врожай, а пізніше перебрав повноваження захисника тварин. Білоруси звуть місяць „соковнік”, словаки – „марець”, а чехи – „березень”. Давньоруська же назва його „сухий” (мало опадів має). А народ використовував і інші назви: „капельник”, „протальник”, „зимобор”, „запалі сніги”, „заграй-ярочки”, „з гір потоки”, стрічались і такі терміни, як „сочень”, „соковик”, „палютий”, „красовик”, „красний місяць”, „марець”, „березіль”. До речі, сучасну назву „березень” раніше мав квітень (лише з середини 19 століття вона зайняла своє „законне” місце). Не важко здогадатись, що йдеться про заготівлю березової золи, кори, дьогтю після спалювання білокорої деревини. У перший весняний місяць закінчувались молодіжні розваги – на зміну досвіткам і вечорницям приходили сходки-колоди. Заготовляли традиційний напій – березовий сік. Мовилось у народі, що березень може усміхнутись, заплакати, а то й ошкіритись. Та весна вже бере своє, недарма ж приповідка стверджувала: „В березні кожух і без гудзиків теплий”. А ось дещо із народного прогностика. Почнемо із Тимо-ша, Хоми, Весногрія (6 березня). „Прийде Хома, не страшна й зима”, „Тимошове тепло віє – старого гріє”, „На Весногрія і старцю надія”, „Настав Хома, вважай, зими нема”. Обертіння, Івана Предтечі (9 березня). Вважалось, що до цього дня повертаються із теплого краю пернаті. Першими прилітають жайворонки. Якщо вони високо в небі, то „до Бога летять молотити”, а коли низько – „не донесли ціпа” (рік буде неврожайним). Дівчата слідкували за лелеками. Коли бусел ходить чи стоїть – „свати оминатимуть відданицю”. Коли ж літав – „невдовзі ждати сватів”. Вважалось, що на Предтечу птиця повертається до гнізда, діти – додому, а чоловіки – до жінок, до роботи. Сорок святих, або Сорок мучеників (22 березня). Цього дня дівчата варили 40 вареників. Символічним був обряд „топтати ряст”. Вважалось, що тоді убезпечиш життя і здоров’я на весь рік. Якщо було тепло, то стільки днів утримається гожа днина, коли холодно – бути ще сорока морозам. Теплого Олекси (30 березня). Люди діставали з льохів вулики, аби „божі комахи” зробили перший обліт. Свято відзначали й рибалки та мисливці. Були й інші цікаві обряди весняного циклу, та, на жаль, чимало з них не дійшли до наших днів. У кожного з читачів є улюблена пора року. Та без перебільшення можна стверджувати, що чимало надій покладається на прихід весни, що в народній творчості асоціюється із гарною молодою дівчиною у вінку. Образ весни – це образ краси, сили й сподівань. А стартує вона саме з березня. До слова, сучасна астрономічна весна також настає 21 дня цього місяця о 6 годині 52 хвилини.

Василь ЯНОШІ,

Дубно.
Схожі новини
Створення та просування сайтів
Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору