ВЕЛИКИЙ РОЗМІР

Уже давно минули часи, коли користувалися популярністю пишні й округлі жіночі форми, а своє місце на обкладинках модних журналів зайняли худющі моделі. В свідомості людей сформувався стереотип: худі – вродливі, повні – ні. І вже зі шкільної лави хлопчаки та дівчатка, вага яких трохи перевищує норму, зачасту почувають себе “не такими”, білими воронами. Пізніше ожиріння приносить не лише психологічні травми, а й фізичний дискомфорт. Не варто й нагадувати, що для більшості людей надлишкова маса тіла – це не стільки естетичний недолік, скільки медична проблема. Адже повні люди у більшій мірі ризикують занедужати на цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, гіпертонію. А ще, як стверджують дослідники, люди, котрі мають ожиріння, страждають через відсутність сексуального бажання і скаржаться на труднощі, які виникають у них під час статевого акту. Чимало воліє взагалі утримуватися від сексу. Саме тому сьогоднішня наша розмова про ожиріння та методи його лікування.
Страждає від ожиріння і моя тридцятирічна подруга. При зрості 163 сантиметри вона важить 96 кілограмів. Дівчина ненавидить своє тіло і складки, які трясуться, немов гігантське желе. З 15 років вона веде безпереривну, але практично безрезультатну боротьбу зі своїми зайвими кілограмами. Але кожна незначна перемога затьмарюється гіркотою поразок. Дівчина перепробувала все, про що чула від подруг та з реклами. Купувала різні сумнівні препарати, періодично сиділа на дієтах, мордувала себе рисом без солі, пригнічувала апетит таблетками, ковтала спалювачі жиру і навіть носила спеціальні пояси. Та щоразу у погоні за швидким ефектом вона розчаровувалася і заїдала своє горе смачними тістечками…
Як розповіла лікар-ендокринолог Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру Вікторія Алєксєєнко, в основі ожиріння лежить дисбаланс між кількістю калорій, що надходять в організм, та енергетичними витратами. Однак механізми, які призводять до цього дисбалансу, поки що недостатньо з»ясовані. Ожиріння має генетичну природу, але його розвиток залежить і від особливостей середовища, у котрому перебуває людина: від надміру спожитих калорій, низької фізичної активності, соціальних та економічних факторів. А також від від метаболічних та ендокринних порушень в організмі.
– Дослідження і генетичний аналіз дають підстави робити висновок, що успадкування індексу маси тіла складає близько 30%, – говорить Вікторія Алєксєєнко. – І якщо генетика визначає масу тіла лише на 30%, то вплив факторів зовнішнього середовища, очевидно, має більше значення і полягає у співвідношенні спожитої та витраченої енергії. Й ожиріння таки пов»язане з надмірним споживанням їжі. Цей надмір зумовлений насамперед кількістю жирів у раціоні. Жир, звичайно, поліпшує смакові якості їжі, але, поряд з тим, він значно легше, ніж вуглеводи та білки трансформовується у підшкірножировий шар. Другим сприятливим для розвитку ожиріння фактором зовнішнього середовища є сидячий спосіб життя. Також зростає кількість випадків ожиріння у старших вікових групах – після 40 років, зокрема, у жінок. Це пояснюється тим, що з віком зменшується активність статевих залоз, відтак знижується вироблення гормонів і уповільнюється обмін речовин.
Основним принципом лікування ожиріння є регулювання енергетичної цінності раціону. При складанні енергетичної програми враховуються такі фактори, як ступінь ожиріння, вік, тривалість підвищення маси тіла, місця відкладання жиру, харчові звички, домінуючі продукти у раціоні, режим харчування та споживання алкоголю. Принципи побудови дієтичного харчування при ожирінні зводяться до наступного: обмеження в раціоні вуглеводів, які швидко перетворюються в організмі у жири, та жирів тваринного походження; призначення малокалорійної, але значної за об»ємом їжі (сирі овочі, фрукти); багаторазове харчування без продуктів, що збуджують апетит (гострі приправи, прянощі тощо); використання у харчуванні розвантажувальних днів.

Ще одним основним із основних методів при ожирінні є лікувальна фізкультура, яка повинна бути обов»язковою при зниженні калорійності харчування. Фізичні навантаження мають бути розумними, з урахування стану органів та систем організму. Найбільш ефективними є ходьба, плавання, їзда на велосипеді, лижний спорт. Важливими є регулярність виконання вправ, поступове зростання інтенсивності й тривалість занять.
Медикаментозне лікування здійснюється суворо за показаннями і проводиться тільки за призначенням та під контролем лікаря. Застосовуються аноректики (препарати, що зменшують апетит), а також препарати, які понижують всмоктування низки харчових речовин, зокрема, жирів у шлунково-кишковому тракті.
Також цілком реальною і начебто безпечною стала можливість змоделювати свою фігуру за допомогою хірургічних втручань. Так, серед методів лікування ожиріння все частіше практикують пластичні операції. Останнім часом досить поширеною є ліпосакція – відсмоктування жиру з підшкірного шару. Та, як зазначив хірург Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В. Поліщука Олексій Заєць, найчастіше ліпосакцію проводять при так званому сегментарному ожирінні (посиленому відкладанні жиру в окремих ділянках тіла). Традиційні зони ліпосакції: живіт, бокові поверхні на спині, зовнішня та внутрішня поверхні стегон, коліна, щоки, шия, верхня частина рук.
– Проте хочу, щоб усі зрозуміли, – говорить Олексій Заєць, – що при важких формах ожиріння ліпосакція малоефективна і навіть протипоказана. Отож, для повних людей ліпосакція може стати завершальним акордом у створенні нового “я”. А перед цим – нелегкий шлях до схуднення за допомогою дієт, спортивних вправ, пігулок для схуднення. Але й навіть тоді, коли ви позбавилися зайвих кілограмів і хочете відкорегувати свою фігуру, поспішати не варто. Потрібно хоча б кілька місяців протриматися в одній вазі.
Одна з найважливіших умов вдалої ліпосакції – еластична та пружна шкіра, здатна підтягуватися, яка не висітиме складками після операції. Сама ж операція триває дві-три години і проводиться під місцевим чи загальним наркозом. З організму пацієнта відсмоктується приблизно три літри жирового емульгату. Після операції потрібно носити спеціальну компресійну білизну: вона сприяє швидкій регенерації тканин та запобігає утворенню гематом та косметичних дефектів на шкірі. Що важливо, після ліпосакції жирові тканини не відновлюються. А якщо людина починає набирати вагу, то вона рівномірно розподіляється по всьому тілу.
Марина ДАНИЛЮК,
Рівне.