ДВІЧІ НАРОДЖЕНА

Той день для тридцятирічної Алли Яковець із Чудля Сарненського району розпочинався, як звичайно – робота, осінні клопоти по господарству. І не гадалося, що завтра все може бути зовсім інакше. Більше того, й уявити жінка не могла, що вже цей вечір вона проведе на лікарняному ліжку…
Життя йшло розміреними кроками. Народилася в багатодітній сім’ї, після школи вивчилася на ветеринара і працювала за спеціальністю у рідному селі. У молододе життя вірвалося кохання – вийшла заміж, народила двійко дітей. Йшла до здійснення ще однієї своєї мрії – вступила на заочне відділення до вищого навчального закладу. І, здавалося, ніщо не зможе змінити закономірного ходу подій. Та, на жаль, біда часто підстерігає тебе там, де ти найменше очікуєш її зустріти…
Про цей випадок розповів батько Алли Павло Боротюк. Він ще й досі без сліз на очах не може згадувати той жахливий вересневий день та ще багато наступних, які тонкою павутиною потяглися за ним. Як відомо, восени в селі роботи хоч відбавляй. Алла, не покладаючи рук, працювала цілими днями. І коли сіла перебирати картоплю, відчула сильний біль у спині. Спочатку особливо на нього не зважала, але біль ставав усе нестерпнішим. Це насторожило усіх рідних, і жінку негайно госпіталізували до Сарненської центральної районної лікарні. Медики обстежили хвору, але встановити діагнозу не змогли. А в той час, коли ті, хто давали клятву Гіппократа, в розпачі розводили руками, стан Алли все погіршувався. Поступово вона втрачала можливість рухатися та говорити.
Ті дні Павло Боротюк пригадує як страшне нічне жахіття, адже, дивлячись на страждання доньки, він розумів, що якщо терміново не приймати якісь міри, може статися найгірше. Він усвідомлював, що вона балансує між життям і смертю. Аллу доправили у Рівненську обласну лікарню, але й там не відразу поселилася надія у батьківське серце. Лише коли до справи взявся лікар-нейрохірург Олег Дячук, пан Павло повірив у порятунок дорогої йому людини. В той день, коли поступила Алла, Олег Дячук був черговим у нейрохірургічному відділенні. Відразу оцінивши всю складність ситуації, лікар взявся до справи. Зробивши комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, встановив діагноз – епідуральний абсцес.
– У грудному відділі хребта хворої виник абсцес, який, здавлюючи спинний мозок, викликав його запалення, – розповідає Олег Дячук. – Діагностувати його на рівні районної лікарні було неможливо, адже там немає спеціального обладнання – тих же томографів. Життю Алли існувала серйозна загроза . Тому зволікати не можна було. Не гаючи часу, ми прооперували жінку. Чесно кажучи, такі випадки трапляються нечасто. Наприклад, за всі 25 років моєї лікарської практики доводилося проводити не більше п’яти чи шести таких операцій. Слава Богу, цього разу все пройшло добре, стан Алли поступово почав покращуватися, зараз вона уже ходить.
Лікар просто виконав свій святий обов’язок. Проте відтепер родина хворої ніколи не забуде його імені. Адже він повернув найдорожче, що є у людини, – її життя та здоров’я. Олег Дячук повернув дітям матір, чоловіку – дружину, а батькам – улюблену доньку.
Марина ДАНИЛЮК,
Рівне.