Рівне:

Створення та просування сайтів

РУКИ, ЩО ТРИМАЮТЬ ВІЧНІСТЬ

Особливий погляд 04-травня, 2006, 11:369 prov 974
У виставковій залі Рівненської обласної організації Національної спілки художників України в ці святкові дні мешканці обласного центру та його гості приходять на побачення з деревом, яке має людську душу. Творцем же цього дива є самобутній народний майстер з обробки дерева із Сарненщини Василь Познік.
Будь-яке дерево — подібне до людини. Воно вміє радіти й тужити, ділитися своїм багатством й ображатися…Та коли потрапляє до рук справжнього майстра, котрий здатний вкладати в нього й частинку власної душі, відбувається неабияке диво: дерево оживає вдруге, починає з нами розмовляти, викликати почуття та емоції. Саме ці думки приходять у голову, коли переглядаєш роботи різьбяра Василя Позніка. Їх у виставковій залі – шістдесят. Відкривається ж експозиція витворами “Розп’яття” та “Прометей”. І, мабуть, не випадково. Адже долі Ісуса Христа та Прометея дуже схожі. Бо стражденні. Поруч із ними не менш самобутньо бачаться витвори з дерева Василя Позніка, що розкривають світ простих українців. Зрозуміло, не міг майстер обминути тут ні козацької тематики, ні церковної, ні побутової… Особливо вражаюче творить різьцем сарненський умілець образи дітей. Це й не дивно, оскільки сам автор пам’ятає свою сирітську долю. Тому такі його роботи, як “Діти малюють мир”, “Пастушок” та інші, дихають теплом і ніжністю.
До речі, Василь Познік приходить на побачення до глядача зі своїми різьбярськими витворами не вперше. Його знають у багатьох великих містах України, включаючи столицю, за кордоном. Бо ж неоднораз був учасником різноманітних всеукраїнських і міжнародних виставок і конкурсів, удостоювався всіляких нагород. Його роботи експонуються в музеях Львова, того ж Києва.
Звідкіля ж черпає свій талант Василь Познік? На це запитання відповісти досить легко, якщо знати, що “розмовляти” з деревом та повертати йому друге життя майстер почав ще в далеких 70-х минулого століття, коли працював у лісгоспі. Знайшов підтримку тоді ще молодий різьбяр і в Міністерстві лісового господарства, де брав участь у засіданнях художньої ради, спілкувався з відомими художниками та мистецтвознавцями – Василем Парахіним, Юрієм Лащуком. Постійно вчився, переймав досвід і постійно дотримувався й дотримується досі свого творчого правила: кожна робота повинна мати неповторне обличчя як за формою, так і за змістом.
Свою виставку Василь Познік назвав “Два крила”. Пояснює її так:
— Одне крило – це моя творчість, а друге — дружина Єлизавета. Вони – мій стимул.
Юрій БЕРЕЗА,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору