Тільки після судового позову рівненська міліція надала потрібний журналісту документ

Ні усний, ні письмовий запит не змусив рівненських міліціонерів надати журналісту наказ, яким керується в роботі «паспортний стіл». Хоча наказ цей називають внутрішнім, насправді він взагалі не чинний, а за своїм змістом просто не може бути внутрішнім документом системи МВС.
Займаючись розслідуванням, яке стосувалося порушення прав рівнян комунальними ЖЕКами, журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань з’ясували, що працівники паспортного столу протиправно вимагають від людей згоду ЖЕКу на реєстрацію чи зняття з реєстрації. А цю згоду начальники ЖКП використовують для шантажу рівнян, щоб «вибити» часто приписані ЖЕКом борги. Коли медійники попросили в начальника рівненського паспортного столу аргументувати, на якій підставі вимагається згода ЖЕКу, отримали відповідь, що так вказує діяти наказ МВС. Однак сам наказ журналістам начальник надати відмовилась, аргументуючи, що він для внутрішнього користування.
В Інтернеті знайти цей наказ не вдалося. Журналісти з’ясували, що цей документ взагалі не зареєстрований в Міністерстві юстиції, а отже він не дійсний. Чому ж, керуючись недійсним документом, паспортний стіл порушує права громадян? На письмовий інформаційний запит до начальника рівненської міської служби громадянства, імміграцій та реєстрації фізичних осіб Людмили Петняк з проханням надати цей наказ для ознайомлення, приблизно через місяць відповів начальник рівненської міської міліції Григорій Зарічнюк. З відповіді головного правоохоронця міста випливає, що не справа паспортного столу надавати копії наказів. Пан Зарічнюк направив (відфудболив?) журналістів до відділу документального забезпечення та режиму УМВС або в саме Міністерство внутрішніх справ.
Оскільки юристи пояснили, що такі дії начальника міліції протиправні, головний редактор Рівненського агентства журналістських розслідувань Володимир Торбіч, за підтримки Української асоціації медіа-юристів, подав позов на міських правоохоронців до Рівненського окружного адміністративного суду.
Після першого судового засідання в червні 2009 року, яке перенесли через неявку Григорія Зарічнюка, начальник паспортного столу Людмила Петняк здивувалася, чому журналістам досі не надали цього документу. Натомість юрист міського відділу міліції пообіцяв його надати протягом кількох днів. Свою обіцянку представник міліції не виконав.
Недійсний (але такий, що використовується на практиці) наказ МВС з довгою нудною назвою люб’язно надала редактору Агентства перед другим судовим засіданням в липні начальник паспортного столу Людмила Петняк. Цей наказ був на CD-диску «Законодавство України», який, за словами пані Людмили, її донька використовувала в навчанні на факультеті правознавства.
Наказ МВС № 96 від 03 лютого 2006 року досі протиправно використовується у всіх паспортних столах системи МВС в Україні.
Олександр Бурмагін,
юрист Української асоціації медіа-юристів
– Міліція, яка мала у власному розпорядженні документ, не повинна була показувати на іншу міліцію і говорити – ми не дамо, а ось вони (можливо) нададуть. Ну і мотивація була трішки дивною, нібито вони самі не впевнені, що користуються автентичним текстом і тому за оригіналом (?) треба йти до інших підрозділів МВС. В будь-якому випадку, саме особа, яка бажає отримати інформацію (копію документу) сама визначає до кого звертатися. І, якщо у посадовця ця інформація є, і вона не відноситься до обмеженої в доступі, він зобов'язаний її надати.
Точної статистики в межах України у мене немає, але досвід правників Асоціації свідчить, що приблизно половина спорів з владою закінчується мировою угодою. Тобто, після подання позову влада стає відкритішою і рівень її демократичності значно зростає .
Журналістам ми радимо бути наполегливими у відстоюванні своїх професійних прав. Існує багато законодавчих механізмів аби переконати чиновника, що не варто бути такими закритими. Крім іншого, це загрожує їм притягненням до відповідальності згідно Закону України «Про боротьбу з корупцією». А журналіст, який послідовно відстоює своє право на доступ до інформації, виконує ще й виховну роль. Адже в таких суперечках держслужбовці дізнаються багато для себе нового в сфері законодавчого регулювання інформаційних правовідносин. Такі журналісти є вдвічі корисними для суспільства, — повыдомили з ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».