Рівне:

Острог – найсвятіше місце Монтенегро

Особливий погляд 06-авг, 2009, 10:259 prov 769
Переповнений враженнями повернувся директор Дубенського лікувально-діагностичного центру „Піраміда” М. Дикун із Міжнародної науково-практичної конференції Руху європейських ініціатив, що відбулась у місті Белічі на березі Адріатичного моря. Організувала захід холдингова компанія „Брансвік груп”, що об’єднує фінансово-промислові структури аж 28 країн. І був він представницьким.
По-перше, зустрічавсь наш земляк із медичними світилами Югославії, Росії, Німеччини, Італії, Франції, України, які сповідують нетрадиційні методи лікування; по-друге, запропоновану паном Василем технологію визнали однією з найкращих; нарешті, він не без задоволення дізнався, що найсвятішим місцем у Монтенегро (так нині називають Чорногорію) вважається монастир Острог, назва якого, як і виникнення, тісно пов’язані з Рівненщиною і Дубном.
...Перенесімось подумки у неспокійне середньовіччя. Могутній княжий рід Острозьких тривалий час ревно захищав Православ’я на наших теренах. Але настала пора, коли один за одним (в силу різних обставин) представники багатого феодального гнізда почали зраджувати батьківську віру, сповідувати католицизм. Зокрема, окатоличилась і дружина Василя Острозького, резиденція якого була в Дубні. Благочестивий прихильник і захисник віри православної не міг із цим змиритись – залишив Волинь і подавсь у мандри. Діставшись Адріатики, заснував тут монастир. Святу обитель висікли у горах на висоті 900 метрів. На добру згадку про рідне місто нарік її „Острогом”. Тамтешні християни-слов’яни так шанували богобоязного, добродійного православного князя-сподвижника, що після смерті зарахували його до сонму святих. До речі, у храмі й зараз зберігаються мощі преподобного Василя.
За допомогою старшого наукового працівника Дубенського історико-культурного заповідника Тамари Дмитренко уточнили, що, найвірогідніше, в цьому випадку можемо говорити про Василя-Костянтина Острозького (1526-1608), володимирського старосту, маршалка Волинської землі (1550-1608), київського воєводу (1559-1608) та його дружину Софію Тарновську.
Залишив по собі цей князь добрий слід – збудував у нашому краї понад 100 церков і монастирів. А тепер знаємо, що споруджував храми і за межами України.
Із гірським монастирем пов’язано чимало легенд і переказів. Так, під час Другої світової війни сюди влучив снаряд, але не розірвався – ще й нині стирчить зі стіни. Якось, розповідають старожили, дитина зірвалася з 80-метрової кручі, та не розбилась, залишилась неушкодженою. Дістатися до обителі можна крутою серпантиновою дорогою, що петляє вузькою змійкою понад прірвами чотири кілометри: першу половину її долають автобусом, а другу – лише малолітражкою. За всі роки ні разу тут не сталося аварії. Цілком можливо, що Всевишній не полишив монастир своєю увагою.
Чорногорці з довкружніх місць хоча б раз на рік відвідують храм. Іноземці теж намагаються побувати на горі, вклонитися святим мощам князя Острозького. Якось читав, що всю чотирикілометрову серпантинову дорогу пройшла пішки Ольга Герасим’юк, відома журналістка, народний депутат, пізніше із захопленням ділилась враженнями про побачене.
Що ж до директора ЛДЦ „Піраміда”, то Микола Дикун поєднав приємне з корисним: взяв участь у цікавій науково-практичній конференції й відвідав святу обитель. Якщо випаде і Вам побувати в Белічі, то станьте й Ви паломником. За втраченим часом і зусиллями не жалкуватимете.
Василь ЯНОШІ,
Дубно.
Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Март 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Вгору