Рівне:

Створення та просування сайтів

ТАКІ СХОЖІ ТАЛАНТОМ

Культура 28-вер, 2006, 15:109 prov 1 542
Олена Єфімчук-Захарченко та Артем Вишневський багато чим схожі між собою: місцем народження, молодими літами, педагогічною освітою та учительством, а найбільше — закоханістю в художнє слово. Обоє вони пишуть прозу. Лише Олена розпочинає шлях у велику українську літературу як новеліст і повістяр, а Артем — як драматург. До речі, до обох літераторів уже прийшли перші удачі та визнання. Олена Єфімчук-Захарченко, яка перебралася мешкати з Рівного до столиці, вже є членом Національної спілки письменників України та лауреатом премії імені Олеся Гончара. Відзнаку наша землячка отримала за збірку новел «Юрба». А щойно побачила світ у київському видавництві «Факт» її друга збірка, зміст якої склала повість «Вишивані гарбузи». Про це видання дещо пізніше.
Не менш упевнено крокує до свого читача й Артем Вишневський, котрий з 2003-го року має членство в Конфедерації Драматургів України та цілком пристойно бачиться в очах критики як молодий режисер, актор і сценарист. І не безпідставно. Посудіть самі. Одна із п’єс Артема встигла увійти до Антології молодої драматургії, інша удостоїлася диплома учасника Бієнале актуальних мистецтв України, а ще інша посіла третє місце в номінації театральних п’єс на конкурсі «Коронація слова», що проходив у нинішньому році. А ще драматург, якому ще 30-ти немає, здобуває спеціальність телережисера у Київському націонаьному університеті театру, кіно й телебачення ім. Івана Карпенка-Карого. Він і став днями автором збірки власних п’єс “Клаптикова порода”, яку благословило в світ видавництво «Азалія» Рівненської обласної організації НСПУ.
Виходить, і в Олени, і в Артема — свято. І неабияке, якщо зважити на сьогоднішні книговидавничі проблеми в Україні. З чим і хочеться привітати талановитих уродженців Рівного. А ще хочеться сказати декілька слів про самі книги Олени та Артема. Про «Вишивані гарбузи» в анотації мовиться: «Дивний, незвичний світ предковічних вірувань і забобонів насправді існує, однак не зовсім там, де ми чекали його побачити. Але принаймні ненудну компанію із відьом, русалок, упирів та мар точно можна знайти у захоплюючій повісті Олени Захарченко. Разом із чарівною героїнею ви блукатимете непевними стежками, які б і не уявили собі ніколи, аби не Доля і не кохання…»
Артемову ж збірку склали п’ять п’єс, з якими глядач уже знайомився на театральних сценах. Про самого ж молодого драматурга у передмові кандидат філологічних наук Раїса Тхорук підкреслює: «Перед нами насамперед автор, який розмірковує й осмислює пекучі, на його думку, проблеми. Парадоксальні кути й ситуації, у які він заводить своїх героїв і запрошує глядача-читача, це не так розбурхана фантазія, як проживання думки». Їй вторить у післямові драматург, культуролог, голова Конфедерації драматургів України Неда Неждана: «П’єси молодого драматурга кардинально різні і за формою, і за проблематикою, проте спільною лишається спроба ставити складні питання і не лишатися байдужим».
Уже з наведених цитат про обидві книги можна зрозуміти, що цих авторів об’єднує ще й неабияка творча фантазія. А ця пані здатна творити справжді дива, до яких ніколи не були байдужими ні дорослі, ні діти. Можливо, тому й цікаво і читачам, і глядачам спілкуватися з героями «Вишиваних гарбузів» і «Клаптикової породи». Зрештою, читаймо й переглядаймо та робімо висновки. Наразі ж скажу шанувальникам таланту Артема Вишневського свіжу та приємну новину, що надійшла з Національної спілки письменників України: нашого земляка приймальна комісія вже бачить в НСПУ…
Юрій БЕРЕЗА,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору