Як відомо, цьогоріч урожай картоплі видався далеко не рекордним. Хоча у деяких газд бульба вродила на славу. Агротактики пояснюють високу врожайність так: вродило у того, хто мало угноїв лан, і посилаються на спеку, яка, так би мовити, ”не контактує” з органікою…
Відлуння господарського успіху тріо хазяйновитих жителів Підгайців Миколи Войчука, Миколи Кулініча та Ігоря Сидорчука докотилося до райцентру. Із вуст в уста небайдужі до агросправи люди передавали, які велетні-бульби вродили на плантації підгайчан. Аби переконатися, подався у Підгайці.
Микола Войчук за освітою ветеринарний лікар – одержав диплом Львівської ветеринарної академії ім. Гжицького. Оскільки із витісненням тваринницької галузі на окраїну сільськогосподарського виробництва потреба у таких фахівцях відпала, то підприємливий чоловік відкрив ветеринарний кіоск. Однак комерційного розвою ця справа не мала, тож беручкий і наполегливий підгайчанин зробив ставку на землю. Сприйняли філософію його задумів і долучилися до справи ще два відчайдухи – Микола Кулініч та Ігор Сидорчук. Обробляли десятигектарний наділ, вирощували зернові, цукрові буряки, посадили картоплю на площі 1 га. Восени цей гектар ”видав на гора” 450 центнерів другого хліба. Газди культивували такі сорти бульб: ”Слов’янка”, ”Санта”, ”Аноста”, ”Бетіна”. Найщедрішою виявилася ”Слов’янка” — деякі бульби просто вражали розмірами. Кілька їх Микола Войчук відклав на показ односельцям. Якраз їх і зафіксував редакційний ”цифровик”. Найбільша картоплина важила 1 кг 300 грамів, її довжина – 27 см, а обхват у найширшому місці – 32 см. Мабуть, на нинішній час такі параметри однієї бульби рекордні у нашому районі.
Яким же секретом володіє Микола Войчук у вирощуванні картоплі?
— Надсекретів ніяких не знаю, — каже господар. – Треба лишень дотримуватися вимог агротехнології вирощування бульб. Скажімо, цього року чотири рази розпушували міжряддя і обгортали кущі рослин, обробляли проти колорадського жука і фітофтори. Причому фітофтору ”атакували” двічі. Нині вона є чи не найголовнішим ворогом урожаю…
Уточнюю у співрозмовника, чи бува, не удобрював площі під картоплю якимось енергетичним добривом. Гній і міндобрива – ось і вся енергетика. Власне, чи не кожен хазяїн, який розуміється у цій справі, теж робить ставку на такі добрива, але не в кожного нива вродила так, як у пана Войчука. Очевидно, крім господарського хисту та інших компонентів удачі, справжній газда має примагнічувати до власної аури безліч складових, які, врешті-решт, утримують на поверхні плеса успіху, а інших залишають у стані романтичного сп’яніння. Оті романтики від землі левову частку конкретної щоденної праці втілюють у безкінечну балаканину і різного роду резюмування. Як правило, такі не витримують нелегкого пресу конкуренції. Микола Войчук і його побратими-господарники – реалісти і важкою працею, постійною напругою власного розуму та неабияким натхненням спіймали свій шанс…
Віталій ТАРАСЮК,
Млинів.
