Рівне:

Створення та просування сайтів

Бути добрим – легко

Особливий погляд 18-лют, 2010, 10:109 prov 1 393
17 лютого в світі відзначають День спонтанного вияву доброти. Таку дату запропонували відзначати благодійні організації. На думку авторів ідеї, цей день можуть відзначати незалежно від національності й віросповідань.
У нас таке свято – маловідоме. Натомість спонтанні вияви доброти траплялися в житті кожного. Про такі випадки “Провінційка” попросила пригадати рівнян.
Юлія, менеджер: “Одного разу, їдучи у маршрутці з Остога до Рівного, стала свідком такої сцени. На одній із зупинок зайшла бабуся. Вона просила водія підвезти її, однак той відреагував доволі агресивно. Мовляв, у нього вже були пільговики, і взагалі, скільки він може возити літніх людей за власний кошт. Натомість один зі студентів заступився за бабусю і заплатив за її проїзд. Ця історія трапилася декілька років тому, однак пам’ятаю її й досі...”
Тетяна, бухгалтер: “Я мала годинник, цінний для мене. Якось, коли зайшла в тролейбус, то побачила, що його немає на руці. А буквально перед цим дивилася, котра година. Я дуже засмутилася. Очевидно, про те, що зник годинник, я сказала вголос, бо його пошук розпочали вже інші пасажири. Наближалася моя зупинка. Я вийшла з тролейбуса, пішла додому. А коли відкрила сумку, то збоку побачила... свій годинник. Злетіти з моєї руки і потрапити прямісінько в сумку (яка до того ж була защібнута) він не міг. Тому думаю, що можливо, хтось спочатку поцупив мій годинник, а помітивши, що я так засмутилася, у людини прокинулася совість і доброта, й вона вирішила його повернути. Або, ймовірно, хтось із чуйних пасажирів знайшов мою цінну втрату і непомітно вкинув в сумку. Однак я згадую про цей випадок, як про вияв доброти”.
Ольга, студентка: “Це трапилося під час практики, коли нам, студентам, потрібно було збирати діалекти на певній території. Я потрапила у село, де лишилося всього двадцять хат. Туди й маршрутка не доїжджає. Мені довелося йти лісовою стежкою протягом двох годин. Натомість незнайомі люди зустріли мене, як рідну, і розповідали, й пригощали. А коли мені потрібно було йти, ще й солодощів на дорогу дали. І це при тому, що там і крамниці нема. Це було так щиро і зворушливо...”
Ірина, економіст: “Я переконана в тому, що якщо ставишся до людей по-доброму, то тобі усе це повернеться. Це закон збереження енергії. Але вияв спонтанної доброти відчуваю, коли бачу племінника Артема і похресницю Аню. Адже діти лише своєю присутністю заряджають позитивом”.
Олена, представник благодійної організації: “Ми працювали над проектом, у рамках якого хотіли допомогти малюкам із дитячого будинку. Збирали кошти, шукали спонсорів. З цією метою звернулися в один із банків. Натомість, як виявилося, під час кризи ця установа не мала можливості виділяти благодійні внески. Але самі працівники зголосилися допомогти. Вони зібрали гроші для вихованців дитячих будинків із власної кишені...”
Тетяна КУШНІРУК,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору