Ми вчилися цілуватися на помідорах

Щодня я молюся, аби вона поправилася, і думаю, чому таке сталося? Як Алінка, така «домашня» і дуже добра дитина, могла стати жертвою компанії п’яних виродків?

Правоохоронці списують усе на «сексуальну революцію» та акселерацію.

Я, звісно, розумію, що часи міняються, але ж має бути хоча б елементарна культура. Пригадую, як ми, старшокласники, під керівництвом старшої сестри, студентки п’ятого курсу інституту, вчилися цілуватися. Якось вона, приїхавши на канікули, вирішила провести нам своєрідний «лікбез».

- Ось, практикуйтеся! — мовила, ставлячи на стіл велику емальовану миску квашених помідорів.

Ми смачно «цілували» ті помідори і... сміялися. Кислувато-солодкий сік капав на долоні, біля кожного з нас «росла» гірка томатних шкірок, а ми смакували і смакували тими «поцілунками»...

Навряд чи сучасна молодь проходить таку «помідорну школу» поцілунків. Адже сьогодні, якщо вірити статистиці, практично не знайти незайманих старшокласниць. Любі дівчатка, чому ви так прагнете скуштувати забороненого? Чому вважаєте, що любов — це хвороба, котра потребує постільного режиму? Чому спішите стати дорослими?.

Тетяна ОЛЕКСАНДРІВНА

Рівне