Рівне:

Створення та просування сайтів

Футболістка Оля з Родини

Особливий погляд 03-бер, 2012, 15:079 prov 2 017
«Генії» в чергове загнали в домовину флагмана районного футболу, дітище В’ячеслава Грозного ФК «Горизонт». Так, так, шановний читачу, саме в Костополі розпочинав свою тренерську кар’єру заслужений тренер України та Росії а нині представник казахського «Тобола». І ось навіть в такій критичній ситуації костопільчанам є чим пишатися.
Адже діти різних вікових груп місцевої ДЮСШ вже давно не мають рівних в області, призвичаїли нас до перемог у всеукраїнських турнірах, знають їх і в ближньому і в дальньому зарубіжжі. Але окрема гордість Костопільщини – футболісти обласного ліцею-інтернату спортивного профілю і команди вищої ліги жіночого футболу « Родина – КОЛІСП», які в минулому чемпіонаті фінішували одразу за трійкою призерів, посіли почесне четверте місце, а її лідер і капітан Ольга Овдійчук стала третьою серед бомбардирів, забивши 12 м’ячів упродовж турніру.
А почалося все в 2001 році коли тренеру все того ж «Горизонту» Василю Мамчуру було запропоновано очолити відділення дівочого футболу новоствореного Костопільського обласного ліцею-інтернату спортивного профілю. Справа була на наших теренах абсолютно нова, проте пана Василя труднощі не налякали. Для того аби можна були підбирати в ліцей пристойні кадри з місцевих школярів, він зініціював проведення на Костопільщині разом з хлопчачим «Шкіряним м’ячем» ще й дівочий турнір і, як показало життя, виявився абсолютно правим. Ось під час одного з таких турнірів і запримітив досвідчений тренерський погляд одну дівчину – третьокласницю з Дюксина. Наполегливість і самовіддача, працелюбність і безкомпромісність недаремно полонили тренерську душу. З кожним разом все ретельніше. І якщо з початку були поразки навіть з двозначним рахунком, то наприклад зараз — п’ять – сім м’ячів, можливо і сухих, у воротах таких мегаполісів як Київ та Одеса від костопільчан вже не є сенсацією. Не забарились і запрошення в збірну, і вона з гідністю грала і в юнацькій, і в молодіжці, будучи серед лідерів. Красномовним є такий факт: коли Україні надали право проведення елітного раунду першості континенту постать саме нашої землячки прикрасила афіші турніру.
Серйозним на футбольні та життєві іспити виявився минулий рік. Прощання з ліцеєм та вступ до Рівненського державного гуманітарного університету, довготривале лідерство у суперечці бомбардирів чемпіонату, одноклубниці довірили Ользі право виводити команду на поле з капітанською пов’язкою, та апогеєм була участь у груповому турнірі ліги чемпіонів на Кіпрі.
Так, читачу, ви не помилилися, згідно регламенту чемпіон України, яким на той час була чернігівська «Легенда», мав право підсилитися двома гравцями інших команд українського чемпіонату і першою позвали саме нашу Олю. І варто було бачити з якою гордістю за юну землячку сповнювались болільницькі серця, коли після телетрансляції з Кіпру хтось запитував: « А ви бачили нашу Олю в лізі чемпіонів?».
Ось така вона сором’язлива і привітна, весела і товариська, багатогранна і водночас проста, віддана футболу юна дівчина, про яку вже всерйоз подумують тренери національної збірної і навперебій запрошують провідні клуби держави. Та де б вона не була, завжди повернеться в рідний Дюксин.
Пам’ятаю, після одного з турнірів молодіжної збірної при зустрічі з Василем Мамчуром запитав: «де твої збірники? Де Оля?» На що почув у відповідь: «Приїхали в ночі, а Олі тільки-що телефонував, вона вже в Дюксині картоплю копає».
Все поки-що йде добре, жаль лише буде, якщо не знайдеться потрібного фінансування і Ользі доведеться покинути «Родину» як і багатьом її попередницям, адже є в Костополі і чемпіонки України, і майстри спорту, які здобували ці титули в складі інших команд. Я ж особисто часто запитую сам у себе, дивлячись на її чудову гру на футбольному газоні, а як би склалася її доля народись вона хлопцем?
Юрій Лисенький,
Член асоціації
спортивних
журналістів України.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору