В ДПІ у м.Рівному було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Проведено черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія»
В ДПІ у м.Рівному було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань організації роботи зі стягнення податкового боргу та роботи з безхазяйним майном. На запитання платників податків відповідав начальник відділу погашення боргу Богдан Бартманський.

Наводимо відповіді на актуальні питання.
Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?
Кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України податки та збори, платником яких вона є згідно з Податковим кодексом (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу).
Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.
Частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.
Аналогічно частиною п'ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.


Який механізм стягнення коштів у системі електронного адміністрування з ПДВ?
При наявності непогашеної суми податкового боргу з ПДВ та рішення суду про стягнення коштів, яке набрало законної сили, формується Реєстр платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.
Списання коштів з електронного рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, відповідно до Реєстру здійснюється Казначейством у межах залишку коштів, що обліковується на такому рахунку. У разі якщо сума коштів на електронному рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, є недостатньою для перерахування до бюджету в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку, то сума боргу, зазначена у реєстрі, обліковується Казначейством до виконання її у повному обсязі.

Чи потрібно повторно здійснювати платіж, якщо кошти до бюджету так і не надійшли?
За порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Податковим кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, у вигляді пені або штрафних санкцій (п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу).
Разом з тим, незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Податковий кодекс не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, - від стягнення такого податкового боргу.

Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?
Згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Податковим кодексом.

Коли виникає право податкової застави?
Згідно з п.89.1 ст.89 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу право податкової застави виникає у разі:
несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?
Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.
Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Який порядок розрахунку процентів по розстроченому (відстроченому) грошовому зобов’язанню (податковому боргу)?
Відповідно до п. 4.2 р. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).
Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
Тобто, нарахування процентів розпочинається з першого дня сплати частини розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та в подальшому нарахування процентів здійснюється окремо до кожної частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) за кожний період користування розстроченням (відстроченням).
Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 гл. 12 р. II Податкового кодексу (120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті).
Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.
Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.
Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.