Не там талант застосувала

…Після інституту Лідочку запросили в апарат районної ради. Грамотна, видна собою, комунікабельна, кмітлива дівчина ладила з начальством і підлеглими, швидко «пішла» вверх по службовій драбинці. І ось її обирають секретарем райвиконкому. Зрозуміла, що має неабияку владу, при нагоді знайомих (підлеглих) виручала. Та не всі знали про таємничу порочну пристрасть чиновниці: була ревною прихильницею чарки. Ні, на роботі «під мухою» її не бачили, та додому щодня поверталась із звичною «чекушкою».

Аби не тратити власних коштів, а випивати за чужий рахунок, коли ще й якась копійка «вертілась», придумала просту, як держак сапи, схему. Просту, але, здавалось, безпрограшну. В понеділок запрошує секретаря віддаленої сільради в райвиконком, попереджає про можливі неприємності (у кого ж немає недоліків?) і натякає, що їх можна уникнути. І тут ще довірливо повідомляє про власні тимчасові труднощі. Мовляв, принесли італійські чобітки, а грошей не вистачає. Співрозмовник петрав, що й до чого, готовий виручити добру людину. Отак і з’явилась перша позичка. Її, як і обіцяла, пані Лідочка повернула через місяць. Але за цей час таку ж суму (звично це була «сотня») позичала в іншого… секретаря.

Два роки безвідмовно діяв «конвеєр», ретельно фіксувалися в записнику рядки: у кого брала і кому слід коли віддавати. Кредитори гордились «довір’ям», кожен гадав, що тільки він у такій повазі в начальниці. Але в один прекрасний час таємне стало явним. Чи хтось із підлеглих розкрив «секрет», чи комусь наступила Лідочка на мозоль, чи ота сторіночка із «блокнота» якось «засвітилась». Скандал був грандіозний. Пані виперли з райвиконкому, ще й догану вліпили по партійній лінії. Та не могла подолати згубної звички молодичка. Й особисте життя в неї не склалось із-за дружби з Бахусом. Геть опустилась, лікуватись від алкоголізму не схотіла. Ото летальний кінець наступив від цирозу печінки.

Мала жіночка організаторський хист, але не за призначенням талант застосувала. Хоч могла далеко піти, та горілочка-кума, як мовиться, звела дамочку з ума.


Василь ЯНОШІ,Дубно.