Рівне:

Створення та просування сайтів

Буковинський розчленитель

Кримінал 02-бер, 2006, 10:239 prov 1 190
Чергову історію, яку розповів рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Василь Овдіюк, можна було б взяти на «озброєння» якомусь голлівудському режисеру та зняти кривавий трилер. Ми ж лише коротко розповімо читачам про цей непересічний випадок, який стався п’ять років тому у Чернівцях.
Як відомо, людина, яка бодай раз відбувала покарання у місцях позбавлення волі, схильна до повторних правопорушень. І якби Первомайський райсуд Харківської області в далекому 1975 році призначив би тоді ще 27-річному Григорію Г., більш суворе покарання ніж 13 років позбавлення волі, то про такі страшні злочини, які вчинить згодом цей чоловік, ми могли б і не знати.
Григорій народився в далекому селі Усть Пиш’я, Юрлинського району Пермської області РФ. Але доля занесла його на Україну в місто Чернівці. Ще в молоді роки він відбув покарання за вбивство людини і після завершення терміну відсидки вийшов на волю. Працювати чоловік не хотів, вів аморальний спосіб життя. Одного разу доля його звела із Світланою К., молодшою за нього на 11 років. Жінка також мала раніше проблеми із законом: тричі відбувала покарання за дрібні злочини. І, як кажуть в народі, подібне шукає подібного: вони, починаючи із 2001 року, почали жити разом в громадянському шлюбі. Часто напивалися і сварилися, билися, але все таки не розлучалися один з одним.
У березні 2001 року Світлана привела на квартиру свого знайомого Миколу, який почав мешкати разом із ними. У Григорія склалися неприязні стосунки із другом своєї дружини. На початку серпня 2001 року в обід вирішили в черговий раз випити горілки. В ході пиятики на кухні між Григорієм і Миколою виникла суперечка. І колишній рецидивіст вирішив помститися конкуренту. Він вийшов із кухні в кімнату, де взяв ножа. Повернувшись, Григорій в присутності жінки наніс сильний удар знайомому в шию, коли той впав, наніс ще декілька ударів в живіт. Чоловік від отриманих травм помер на місці пригоди.
Викуривши цигарку, вбивця почав гадати, як би краще замести сліди свого злочину. Думка прийшла миттєво: розчленувати труп Миколи, та винести і заховати останки вбитого. За допомогою ножа та молотка він відділив голову від тулуба, після чого відрізав ноги загиблому.
Дочекавшись ночі, Григорій разом зі Світланою замотали ноги вбитого в покривало і на візку вивезли в поле, де росла кукурудза, і там закопали. Після того «подружжя» повернулося до квартири, положило тулуб вбитого в господарську сумку, взяли відтяту голову і винесли до яру. Повернувшись на квартиру, чоловік і жінка прибрали сліди крові потерпілого, яка була розбризкана по всій кухні, і вирішили продовжити чаркування.
Невдовзі до їхньої квартири завітала спільна знайома Олена, яка принесла із собою чималеньку дозу спиртного. І, як часто відбувається в таких компаніях, знову щось не поділили між собою «друзі» по чарці. Олена щось сказала «не те» Григорію і це його образило. І знову, як у випадку із першою жертвою, взяв ножа та вдарив жінку у шию, після чого виштовхав її в коридор, де наніс ще декілька ударів у грудну клітку. Смерть Олени настала в результаті геморагічного шоку, який розвинувся через гостру кровотечу з великих судин шиї в результаті поранення. Переконавшись, що Олена мертва, вбивця вирішив розчленувати і її.
Свою вину в пред’явленому обвинуваченні Григорій визнав частково і суду пояснив, що Миколу вбила Олена, а він в свою чергу вбив її, тому що оборонявся. Як він стверджував, в той день, коли було вбито першу жертву, його вдома не було, бо пішов по пиво та цигарки. Коли повернувся, побачив, що в коридорі лежить мертвий Микола. Біля нього стояла Олена з ножем і сказала, що вона його вбила. Коли Григорій начебто хотів викликати міліцію, вона почала йому погрожувати і сказала, що йому не повірять, що саме вона змогла вбити фізично міцного чоловіка. Під цим тиском, як Григорій розповів слідчим, він змушений був допомагати Олені розчленовувати труп і вивозити в поле. Щодо вбивства Олени, вбивця лише «захищався», бо вона буцімто, випивши горілки, захотіла переночувати у них зі Світланою. А він лише її виштовхував із квартири, а та схопила ножа і намагалася нанести удар.
— Відчуваючи загрозу своєму життю, я почав захищатися від ударів, перехопив її руку з ножем і під час боротьби впав на підлогу, де втратив свідомість. Коли я прийшов до тями, то побачив мертву Олену, у якої було перерізане горло, — таку історію розповідав на суді обвинувачений.
Жінка Григорія – Світлана, своєї вини взагалі не визнала. Розповіла, що в той день, коли вбили Миколу, вона була в селі у знайомої, де допомагала копати картоплю. Коли вона повернулась додому, чоловік розповів, що Олена вбила її товариша. Слова Світлани підтвердили і свідки. Вже потім, на, суді Григорій зізнався, що давав неправдиві свідчення щодо своєї другої половинки…
На підставі наведеного та, керуючись ст. 323, 324, 213 КПК України, судова колегія визнала Григорія Г., винним у вчиненні злочинів передбачених ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 13 КК України і призначила йому покарання: довічне позбавлення волі.
Світлану К., відповідно до ст. 213 КПК України звільнили від відбуття покарання в зв’язку з недоведеністю вини підсудної у вчиненні злочину і провадження по справі відносно неї закрити.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору