Папужка – спокійний, цикліда – хижак

Цілий тиждень сусідський Андрійко „заробляв” позитивні бонуси. У школі отримував тільки відмінні бали, без нагадувань виносив пакети зі сміттям, грався з півторарічною сестричкою, поки матуся клопоталась на кухні, двічі бігав у аптеку по медикаменти для дідуся, без нарікань увечері вимикав комп’ютер. Батьки ніяк не могли второпати причину перемін, що сталися із сином. Не хотілось вельми хвалити другокласника, та й не помічати „плюсів” не випадало. Терпляче чекали продовження, аби зрозуміти, що й до чого.
В неділю за сніданком пан Степан звернувся до дружини: „Наш непосида ніби за розум береться. Треба це якось відзначити”. В зоопарк Сторожуки вже ходили, концерт із нагоди ювілею музичної школи №2 відвідували, в Шевченківських днях на Майдані Незалежності участь брали. Можливо, варто подивитись виставку екзотичних підводних істот, що працює а органному залі?
Таку пропозицію хлопчик зустрів радісним „Ура!”. Бо однокласники, які побували там, захоплено розповідали про побачене. Батько ж чув розмову сина з друзями по телефону, знав про мрію Андрійка.
Сказати, що біля акваріумів було людно – не сказати нічого. Спалахували мобільні, хлопчики та дівчатка захоплено роздивлялись мешканців 14 просторих „квартир”. А подивуватись було чому: майже 40 екземплярів єдиної в Україні приватної колекції вбирали око (її привезли у Рівне кияни). Чимало серед тварин було справді унікальних. Маленькі золоті рибки та парагвайська анаконда, яка виростає до п’яти метрів, черепахи та варан, червонохвостий сом-кішка і панцирна щука, тигровий пітон з Індії, астронотус із Бразилії. В колекції – єдина в Україні доісторична дволегенева риба – африканський протоптерус, що нагадує нашого вугра, тільки чимала за розмірами.
За свідченнями адміністратора виставки Олександра Рябченка, її персонал вивчив характери та вподобання підводних істот, намагається створити їм належні умови. Скажімо, до хижаків (прісноводних циклід, плямистого зублефара, змієголова) не можна підселяти мирних рибок, бо ненажери швидко „входять у роль”. Та не все вдається зробити. Приміром, для протоптеруса не можна створити умов для сплячки (потрібен спеціальний мул). Тому він у постійному русі, хоча в Африці в цю пору спить.
Пан Степан із сином двічі обійшли ряди акваріумів. Потім приєдналися до школярів, які оточили дресирувальника яванської макаки. Що тільки не витворяла чотиринога артистка! З маленькими дітьми грала в „ладушки”, старшим демонструвала, як спить на акваріумі чи чепуриться перед фотографуванням, вдячно обіймала бажаючих зазнімкуватися із нею. Відвідувачі (переважно батьки) мали змогу довідатись, як облаштовувати для рибок житло, чим їх годувати, яких можна розводити самому.
Поцікавивсь у адміністратора, чи багато рівнян побувало на виставці упродовж двох тижнів, у яку копійку обходиться утримання рептилій, черепах, риб, шиплячих тарганів, жаб. Не вельми популярна виставка серед міщан, особливо в будні дні, а експонати коштують від 250 гривень до 500 доларів за одиницю. Та й їжа вимагає чималі суми.
Матусі батько з сином принесли унікальні кадри в мобільному телефоні, на які „розжились” в органному залі, Мар’янці – гарні повітряні кульки. Самі ж повернулися задоволені побаченим і почутим, ніби побували в екзотичних регіонах Бразилії, Болівії, Парагваю, Аргентини, Індії, Афганістану, Індонезії, трішки доторкнулися до таїн незвичної тамтешньої фауни.
Валентин СУМЕНКО,
Рівне.