На Рівненщині кладовище трощили втрьох: два брата й горілка

Жахіття, яке довелося четвертого травня пережити мешканцям села Бочаниця Гощанського району Рівненської області, не побажаєш навіть найзапеклішому ворогу. Мало не усі місцеві жителі зранку вирушили на кладовище, щоб пересвідчитися, чи не стали об’єктом наруги могили їх рідних, які спочили з миром у сирій землі. Справа в тому, що після прохолодної травневої ночі, коли так довго не вгавали сільські собаки, на цвинтарі нарахували 16 пошкоджених надмогильних пам’ятників, 34 повернутих та ще два зламаних хрести. Жителі Бочаниці приписували це безчинство «нечистій силі», але завдяки оперативності та професіоналізму правоохоронців вже за добу з’ясувалося, що «сила» та – з людської плоті та крові, і була вона у руках двох нетверезих братів із села Хрінів сусіднього Острозького району…
Кладовище трощили втрьох: два брата й горілка
Двоє братів – Володимир, якому місяць тому виповнилося 16 років, та 23-річний Андрій – увечері третього травня вирішили піти на весілля у село Жаврів Гощанського району. Та доки перед цим «набиралися хоробрості», спорожнюючи чарки, над селом пролягли глибокі сутінки. Але це добряче захмелілих хлопців не зупинило. Лишень близько опівночі діставшись до околиці Бочаниці, вони схаменулися – година була пізня, та й музики уже замовкли (у Бочаниці, до якої від Хрінева півгодини ходу і дорога через яку веде до Жаврова, також гуляли весілля), тож – відставити «гопці-танці», гайда інших розваг шукати! Моторошних «розваг»… Хлопці завернули на кладовище і почали ламати та гнути усе, що під руку потрапляло… На згадку про нічну вакханалію Володимир прихопив два хрестики та рушник з пам’ятників. Щоправда, додому їх не доніс – викинув у полі…
Саме цих мешканців Хрінева і затримали правоохоронці п’ятого травня. Невдовзі вони у всьому зізналися у явках з каяттям. Між іншим, односельці про братів – не надто хорошої думки, один ніде не працював, інший був розбишакуватим, власне, вчинками своїми обидва зажили недоброї слави. А на репутації Андрія уже давно висів ярлик «раніше судимий». У 2003 році рішенням Острозького районного суду його позбавили волі на два із зайвим роки за скоєння злочинів, передбачених частиною 3 статті 187 та частинами 1 і 2 статті 186 Кримінального кодексу України (розбої та грабежі). Відбув покарання у Рафалівській виправній колонії №76, що на Володимиреччині. На повернення з-за колючого дроту непутящого коханого чекала молода дружина із крихітною донечкою на руках, а невдовзі у родину лелека приніс і сина, якому наразі виповнилося два рочки… Тепер і він, найімовірніше, підростатиме без батька, адже санкцією статті 297 Кримінального кодексу України, за якою правоохоронці порушили кримінальну справу, обом підозрюваним за наругу над могилами загрожує до трьох років позбавлення волі (між іншим, вирішується питання про порушення кримінальної справи і за статтею 296 ККУ (хуліганство)). Та щоб очиститися від того гріха, який молодики узяли на душу, їм не вистачить і усього мирського життя…
Марина НОНКА,
Михайло МЕЛЬНИК,
ВЗГ УМВС