Кожен обирає свою долю сам

Весна... Зазвичай так усі дітки починають свої твори в школі. Для нас, звичайних людей, які проживають у селі, весна – це перш за все оранка, сівба, і ніколи вгору глянути. Втім, весна – це чудова пора року. Недаремно найкращі і найрідніші свята люди відзначають саме навесні: Великдень, День Перемоги, весна дала нам і всьому світу право величати Жінку-кохану, Жінку-трудівницю, Жінку-матір. Мама… Як багато в цьому слові ніжності і любові, недоспаних ночей і терпіння. Дякуємо за це, дорогі наші рідні мами і низько вам вклоняємося…
На жаль, у нашому складному світі трапляються різні випадки і різні мами, які не знають і не хочуть знати, чи їли їхні діти сьогодні, чим вони цікавляться і чим живуть? Їм байдуже, їм ніколи, адже у них одна-єдина цінність – горілка.
Мені нещодавно розповіли історію, яка трапилась в одному з сіл, і я вирішила написати про це, щоб інші дітки могли вчинити так само. Цей приклад достойний уваги тих молодих людей, які сьогодні шукають притулку у гральних залах, барах, у підвалах.
…Недільного ранку в церкву завітала дивна компанія, переминаючись з ноги на ногу, нерішуче підійшла найстарша серед дітей до священика і попросила… Що б ви думали? Охрестити братика і сестричку, які навчаються в школі, бо, як сказала дівчина, до церкви вони ходять, а от до сповіді і причастя іти не можуть, — не хрещені. А вони хочуть бути, як усі дітки. Батюшка дав згоду, тільки запитав, хто буде за кумів. І тут старша з сестричок веселіше і сміливіше відповіла, що куми чекають біля храму і, ніяковіючи, додала, що в них немає грошей заплатити за хрестини. Мовляв, улітку на канікулах зароблять гроші і віддадуть. Настоятель храму відповів, що їхній вчинок уже заслуговує на похвалу і Божу благодать, а найдорожчою платою буде те, що вони будуть відвідувати храм Божий і жити по-християнськи.
Після таїнства хрещення люди, що прислуговують у церкві, разом зі священиком дивилися дітям услід, бажаючи їм Божого благословіння. На очі наверталися сльози. А щасливі діти уже разом зі своїми хрещеними батьками галасливо обговорювали важливу подію у житті.
Щастя вам, Олю і Олександре. Нехай вас оминає доля вашої мами. Завжди пам’ятайте, що ви самі обираєте свою долю, і міцно тримайтеся духовної стежини у житті. А батькам хрещеним невеличка порада – підтримуйте їх, адже в нашому світі так легко оступитися і впасти.
Міла ЛЕОНІДОВА,
Млинів.