П’ємо, платимо, життя тратимо

– Не будь такою сумною. На ось, випий склянку шампанського. І одразу повеселішаєш, – умовляють свою подругу дівчата на дні народження. Так все і починається. Щоб позбутися напруги, розслабитись перед дискотекою чи на свято, молодь випиває “Лонгер”, шампанське, вино...
– Ти мене поважаєш? – починає хтось чіплятися на черговому святі зі склянкою коньяку, – тоді випий!
І так діймає бідну дівчину чи хлопця, що більшість із них випиває, щоб тільки відчепилися, а згодом не помічає, як уже й сам “обробляє” чергового новачка. Минає час, і у людини виникають якісь життєві проблеми, депресія... Що ж робити? Багато хто згадує про ті гарні “ліки”, що так піднесли настрій на вечірці, та шукає щось міцненьке. Так часто і закручується зачароване коло, яке втягує людей у свої згубні тенета і вже не відпускає. Розпадаються сім’ї, страждають діти, плачуть батьки...
Невтішна статистика
Це підтверджує статистика. Лише за офіційними даними надмірне вживання спиртних напоїв щороку призводить до смерті 40 тисяч українців. Алкоголь — на третьому місці серед чинників, які вкорочують віку населенню України, на другому – серед тих, що відбирають життя працездатної категорії, і на першому – що загрожують смертю людям у віці 25-40 років. Ще страшнішим є те, що Україна посідає перше місце в світі за рівнем дитячого алкоголізму.
Рівненщина, на превеликий жаль, теж не пасе задніх. В області за неповний рік зафіксовано 23 злочини, скоєні неповнолітніми у стані алкогольного сп’яніння. Це і тілесні ушкодження, і грабежі, і розбійні напади, і викрадення автомобілів, і вандалізм, і згвалтування.
Невтішна статистика кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВСУ в Рівненській області. У минулому році зафіксовано понад 170 випадків появи неповнолітніх у нетверезому стані в громадських місцях, 120 випадків споювання їх дорослими. Це лише офіційні дані. Тому постають одвічні запитання: хто винен?, що робити? Однозначної відповіді немає.
Хіба це нормально, коли поруч знаходяться школа і “пивничка”? Озирніться довкола, і ви знайдете багато прикладів.
Проблема дитячого алкоголізму набула своєрідного соціального статусу. До речі, з допомогою дорослих. Наливати ми добре навчилися ще з часів Союзу. Але ж Союз давненько спочив у Бозі, а ми продовжуємо згубну звичку з новим розмахом. Чом би й ні, якщо горілку в нас гонять і в селах, і в містах, в каструлях, в баняках. Причому, тепер це робить навіть інтелігенція. Гонять не лише для того, щоб розрахуватися за якусь виконану роботу, а й для продажу.

По чім дешева отрута
Завітайте на будь-який базар у Рівному чи в своєму райцентрі й одразу вирахуєте людину, яка за відповідну плату наллє на замовлення, не дивлячись на вік клієнта. А ми кажемо: бандитизм, крадіжки, діти з розумовими вадами. Дивного нічого немає, якщо на селі самогонка є основною розмінною монетою.
Досить легко підрахувати втрати області від пияцтва й усіх пов’язаних з ним соціальних наслідків – рівня злочинності, кількості розлучень, народження неповноцінних дітей. Варто розділити декалітри алкоголю, реалізованого на душу населення за рік, щоб довідатись, як збільшаться чи зменшаться ці негативні наслідки впливу пияцтва на життя громадян. Адже про зниження споживання алкоголю нині говорити не варто, хоча ціна на спиртне у торговельній мережі наприкінці минулого року знову “стрибнула” десь на 30 відсотків.
На мій погляд, проблема пияцтва складається з трьох частин: світоглядної, медичної та економічної. В наш час чомусь саме економічна підминає під себе всі інші. Запитайте будь-якого “самогонника”, навіщо він займається цим ремеслом, і у відповідь почуєте: “Якось треба жити”. Тобто, продавати отруту. Кажу “отруту”, бо сам пересвідчився, як сільські дядьки навчилися виготовляти самогон із додаванням небезпечних для організму інгредієнтів: карбіду, вапна, сухого спирту тощо. Головне - щоб пекло. А сільська рада цього не помічає?
Та й у торгівлі вистачає алкогольних підробок. Свого часу в магазинах Рівного з’явилася горілка донецького виробництва по 10 гривень за пляшку, коли гранична мінімальна ціна становила 14 гривень. На таку дешевизну “клюють” любителі хильнути. От тільки потім довго відходять. То чи варто вірити вислову що поганої горілки немає, – є добра і дуже добра.

“Алкогольний Чорнобиль”
страшніший
Парадокс якийсь: чорнобильських радіонуклідів у нас бояться, як вогню, а безліч сортів горілки, якою завалені полиці магазинів, нікого не лякає. Як на мене, “алкогольний Чорнобиль” в умовах все більшого зубожіння та психологічного дискомфорту населення куди жахливіший. Не дивно, якщо на горілці заробляють капітали, створюють фінансово-промислові групи – потужні сили в нашій напівживій економіці. Більше того, виробники оковитої для своїх напоїв часто використовують назви з естетично-привабливими образами, приємним звучанням. У хід іде також імітація народних рецептів: “на бруньках”, “на молоці”, “на травах”, “медова” і т.д. Навіть, “співучий ректор” Київського університету Михайло Поплавський “засвітився” на горілчаній етикетці. Ганьба!
І що з того, що Верховна Рада заборонила рекламу алкогольних та тютюнових виробів – он під час боксерського поєдинку Віталія Кличка з екранів телеканалу “Інтер” не сходив логотип “Nemiroff” – абсолютний чемпіон”.
А тепер поглянемо на проблему з погляду ретроспективи. Таке враження, що в Україні вже більше п’ють, аніж їдять, що живуть за радянською приповідкою брежнєвських часів: вода не горілка – багато не вип’єш! Але ж в СРСР існував жорсткий ГОСТ на спиртні напої та сировину. Зараз він ігнорується. І під виглядом якісного імпортного алкоголю нам постачають заправлене есенціями пійло.
Головний ворог
ховається у нас самих
Достеменно не відомо, скільки нині коштує смерть під звабливою етикеткою, але за часів Союзу літр не якогось, а саме пшеничного спирту коштував лічені копійки. За рахунок споювання населення тоді хоча б якоюсь мірою розв’язували соціальні проблеми. А у начебто незалежній Україні, де немає монополії держави на виробництво алкоголю, ці гроші пливуть у кишені алкогольних магнатів. Отже, навіть слабкого виправдання, що алкоголіки утримують бідних, нині для споювання населення немає.
Значить, держава залишає людину наодинці із непереможним “зеленим змієм”? Хоча в інших країнах не так. Наприклад, уряд Шотландії на реалізацію програм порятунку любителів випити виділяє чималі кошти для того, щоб виробники трунків додавали у пиво та спиртне вітамін В, який має допомогти мозку боротись з алкогольним отруєнням. Пора б нам чітко визначитись у правових і моральних берегах. Споювати народ – гріх тяжкий і непростимий.
Втім, наш головний ворог ховається у нас самих. Горілчана прірва, наче дев’ятий вал, знищує все. І якщо ми хочемо бути в Європі, стати частиною цивілізованого світу, то треба якомога швидше накинути вуздечку на горілчану вакханалію.
У давній Греції як було? На святкуваннях і в побуті вживали вино, на три чверті розбавлене водою. Коли ж наставляли на “шлях істини” юнаків, у день їхнього 18-річчя приводили на іменини раба, якому давали випити досхочу нерозбавленого вина. П’яного раба виводили у центр, дозволяли робити все, що забажає, і демонстрували юнакам: ось на що здатна п’яна людина. Пияцтво вважалося добровільним божевіллям.
Ми ж п’ємо, платимо, життя тратимо. Заради чого і доки?

Василь АВДИМИРЕЦЬ,
Рівне.