Рівне:

Підкинули дитину: "Його звати Андрій...прости мене, мій синочку"

Головна / Рівненська область 30-дек, 2012, 11:119 prov 1 093

Покинута напризволяще дорожня сумка на вікні Рівненської обласної дитячої лікарні привернула увагу жінки, яка проходила коридором поряд. Коли зазирнула всередину — обімліла: на купці дитячих речей тихенько сопіла дитинка, а поряд записка: «Його звати Андрій. Народжений 12 грудня 2012 року. Простіть мене люди... прости мене, мій синочку...»
— Хлопчика знайшли у переході між поліклінікою та приймальним відділенням, — коментує начальник ВКМСД Рівненського міськвідділу Олена Кравчук. — Поряд із малечею залишили також набір дитячих речей, а саме трохи одягу, комбінезон, упаковку дитячих підгузників та суміші для харчування. Дитинка була охайно одягнута та доглянута.
— Його залишили саме в тому місці, де були впевнені, що хлопчик буде забезпечений усім необхідним, — розповів завідувач відділення дитячої патології Рівненської обласної дитячої лікарні. — Стан здоров’я дитинки задовільний, малюк непогано себе поводить, добре їсть.

Підкинули дитину: "Його звати Андрій...прости мене, мій синочку"



У лікарні кажуть, що особливого лікування маля не потребує.
— Нині ми проводимо комплекс обстежень, якого потребують усі новонароджені діти, — зауважив Олександр Володимирович. — Перш за все робимо загальні аналізи, обов’язково обстежуємо таких діточок на наявність різноманітних інфекцій, особливо тих, які передаються статевим шляхом.
Після проведення усіх обстежень та оформлення відповідних документів, маленького Андрійка за рішенням міської ради переведуть до дитячого будинку.
Малюка до лікарні принесли свідомо, його не залишили замерзати на вулиці чи неподалік сміттєвих баків.
— Важко говорити про причини, через які мати залишила синочка, так само, як і важко давати оцінку її діям, — підсумував Олександр Шевчук.
Мати Андрійка у записці повідомила, що вона не має можливості виховувати дитину і, більше того, їй навіть нікуди разом із ним іти... А ще дуже просила, щоб його віддали у хорошу сім’ю, де чужі люди замінять йому рідню. Можливо, колись Андрій таки відшукає маму. Та це уже покаже час. Однак, так чи інакше, точно варто подякувати їй хоча б за те, що дозволила хлопчикові вижити.
Твоє ж життя, Андрійку, нехай буде світлим та безтурботним. І нехай усе у тебе обов’язково вдається. Недарма ж кажуть, що у переддень Нового року трапляються дива.

Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Сентябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930 
Вгору