Чотириногі міліціонери знаходять і наркотики, і вибухівки

Розташований Кінологічний центр на околиці Рівного. Розпочав свою роботу він у 1970 році. Кінологи, які працюють за покликанням, люблять свою роботу, незважаючи на подряпані і покусані руки. Собак навчають в обстановці, наближеній до бойових дій, що дає змогу підготувати хороших «спеціалістів». Розшукова діяльність центру пов’язана як із розкриттям тяжких резонансних злочинів, так і звичайних хуліганських вчинків. Зараз двоє рівненських кінологів зі своїми вихованцями перебувають у Косово з миротворчою місією.
Заступник начальника Тетяна Бяла розповіла, що в їхньому центрі преребуває до тридцяти собак. Більшість із них — це німецькі вівчарки, які є досить розумними і гарно піддаються тренуванню. В штаті працює 20 робітників, включаючи кухаря, який готує для собак їжу. До речі, кінологами стають не лише чоловіки. У центрі працює і кінолог-жінка Оксана Оксенчук.
Вожатий службово-розшукових собак Микола Ярмольчук, який у 2002 році побував із миротворчою місією в Косово, зазначає, що зараз набирають на службу кінологів. Основні вимоги: служба в армії і любов до собак. Після співбесіди, якщо майбутній спеціаліст підійде, його відправляють на курси до Житомирського училища професійної підготовки працівників міліції, де він здобуде основні ази професії.
Начальник Кінологічного центру при УМВС України в Рівненській області Олександр Грицюк вже більше 13 років займається своєю улюбленою справою, пройшовши шлях від сержанта-кінолога до майора і начальника центру.
— Наш центр, крім підготовки собак для служби в міліції, також надає послуги і з тренування для цивільних осіб, зазначає пан Микола. Плата залежить від того, які саме команди, за бажанням господаря, має знати пес. Також можна в нас залишити домашнього улюбленця на певний термін, коли господарі їдуть відпочивати. Ця послуга називається готельний комплекс.
Олександр Грицюк розповідає, що тренування собак для громадян починають лише тоді, коли псу виповниться дев’ять місяців. Своїх же, німецьких вівчарок, кінологи починають навчати вже з двох місяців і до року вони можуть виконувати певні завдання. Кожного пса вчать в «одному напрямку», тобто пес може навчитися знаходити лише щось одне: вибухівку, зброю або наркотики.
— Раніше, — розповідає пан Грицюк, — пробували навчати собак і для пошуку трупів, але це не виправдало себе.
Навчений пес, навіть якщо він і є агресивним, не нападе на людину без команди. Щоправда, якщо та не робитиме різких рухів. Майор також порадив власникам, собаки яких зчепилися між собою, не ловити їх за лапи чи тягти за ошийники, а схопити за кадик пса, який перемагає, і здавити. Тоді хватка поступово слабшає і собака відпустить суперника. Але це потрібно робити тільки власнику «задири».
Дбають у центрі і про потомство своїх вихованців. Для цього псів спаровують як у самому центрі, так і їздять парувати їх до Києва. Це робиться задля того, щоб не схрещувати собак-родичів. Саме тому й існує родослівна пса, яка охоплює рід аж до пра-прадіда. Щодо ціни на цуценя чистопородної німецької вівчарки, то воно в середньому коштує 300 доларів США. А вже 9-10-місячне щеня із хорошим родоводом коштує приблизно 2 тисячі американської валюти.
Побутує думка, що собак, які шукають наркотики, самих «підсаджують» на голку. На ці звинувачення, посміхаючись, відповідає пан Грицюк:
— На наркотики псів не підсажують. Раніше були експерименти, коли собаці-наркошукачу зашивали очі, щоб загострити нюх. Але зараз, зважаючи на протести твариннозахисних організацій, ці знущання припинили. До речі, пес, навчений шукати наркотики, відчуває їх від найлегших до найтяжчих.
Пси-наркошукачі при відчутті наркотику подають звук і зупиняються там, звідки йде запах. Зовсім по-іншому виховують чотириногих шукачів вибухівки. Пса, якого можна навчити шукати вибухонебезпечні предмети, за словами майора Грицюка, не так просто знайти. Практично одного з десяти собак можна вибрати для цієї небезпечної служби. Пес, якого вчать шукати вибухівку, повинен бути врівноваженим. Тому що зараз існують такі бомби, які реагують на звук. І якщо така собака знайде вибухівку, вона без скавуління чи гавкоту сідає біля того місця, тим самим знаменуючи небезпеку. Після цього робота кінолога і його помічника закінчується, і до справи беруться сапери.
До речі, собак годують згідно із нормами, затвердженими Кабінетом Міністрів України. За якістю корму слідкує ветлікар. Тож раціон на добу у вихованців Кінологічного центру виглядає так: 650 грамів крупи, півтора кілограма субпродукту (м’ясо), по 20 грамів тваринного жиру, стільки ж буряків та моркви. Також туди входить і картопля та 15 грамів солі. Годують псів два рази на добу.
Серед кличок собак зустрічаються як звичні: Барс, Лорд, так і екзотичні: Пальмера де Люсі, Арчі Ріко Бей, Герда-Глорія Оф Айсайт, Аурсан, Фора. Звичайно, що довгі клички скорочують, не будуть же кінологи при тренуванні чи завданні „величати” своїх учнів Гердою-Глорією Оф Айсайт чи Гекатою Шарп Флайв.
Робота чотириногих правоохоронців сповнена небезпек та постійних виїздів на завдання, незалежно від часу доби. Таланить хіба що племінному псу Урсу, який час від часу проводить дозвілля у приємному спілкуванні із подругами.