Бог помилився? Пластичний хірург виправить!

ПЛАСТИЧНИЙ ХІРУРГ ЗА ТРИ ДНІ

А шанси зіштовхнутися з обманом в Україні дуже великі. Будемо виходити хоча б з того, що ще донедавна в державі жоден навчальний заклад не готував таких фахівців. Тому нині пластичними хірургами оголошують себе ледь не всі, кому заманеться. На початку 90-х років (період зародження пластичної хірургії в Україні) кожний вузькоспеціалізований фахівець намагався проводити пластичні операції у своїй галузі: отоларингологи, зокрема, “робили” носи, стоматологи формували по-новому зубний ряд, деякі загальні хірурги намагалися естетично “оформити” животи і молочні залози. Щоб стати фахівцем в українському варіанті, варто поїхати на конференцію до Америки й отримати там ліцензію на ведення практики. Насправді ж, як кажуть спеціалісти, аби стати професіоналом, потрібно не один рік попрацювати лікарем загальної практики, загальним хірургом і лише потім – спеціалізуватися в пластичній хірургії. Адже пластична хірургія принципово відрізняється від інших видів хірургічної діяльності. І на Заході такі операції вважаються найскладнішими.

СИНДРОМ БАРБІ

В Америці відома історія Сінді Джексон, котрій зробили 22 пластичні операції! Все почалося з того, що її коханий хлопець надто захоплювався... лялькою Барбі. Він слідкував за її гардеробом, робив вишукані зачіски. І Сінді вирішила стати такою, як Барбі. Пластичні хірурги змінили форму носа, вуст, підборіддя дівчини, щоб зробити осину талію, довелося вийняти кілька ребер, потім підкоректувати форму стегон, сідниць, видалити зайвий жир із живота, збільшити груди за допомогою силіконових протезів. Зі свого, природного, в неї залишилася лише нижня губа. Що характерно, особисте життя Сінді не склалося навіть після того, як їй вдалося наблизитися до ідеалу. Зате вона стала знаменитою на весь світ. І ввела в ужиток термін «синдром Барбі». За свідченням фахівців, перші жертви «синдрому Барбі» з’явилися і в Україні. Поміж тим, підхід до пластики у нас дещо різниться від закордонного... За кордоном для ухвалення рішення про пластичну операцію пацієнту необхідно обов’язково проконсультуватися з психологом, також там надається психологічна допомога, необхідна для кращої адаптації людини в післяопераційний період. В Україні ж консультація психолога в клініці пластичної хірургії – добровільна справа. І коли пластична хірургія стала доступнішою і перетворилася на достатньо прибутковий бізнес, мало хто переймається психічним станом пацієнтів. Передусім – збагачення за будь-яку ціну, навіть нехай за рахунок чужого каліцтва. Тому часто, забуваючи про клятву Гіпократа, лікарі проводять достатньо небезпечні операції клієнту, який, якщо розібратися, операції не потребує. Бувають ситуації, коли людині пластична операція не лише не принесе користі, а навіть суворо протипоказана. Це ті випадки, коли якийсь зовнішній недолік перетворюється просто на хворе прагнення людини до його «виправлення». В інших випадках операції просто недопустимі, передусім ідеться про корекцію розміру грудей у жінок. Тому насамперед потрібно пройти повне клінічне обстеження. І коли з’ясується, що пацієнт потребує негайного лікування якогось серйозного захворювання, має гормональні, ендокринні порушення, вади серця, від пластики доведеться відмовитися. І тут же варто сказати про те, що відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про охорону здоров’я, медичне втручання допускається тільки в тому випадку, якщо воно не може заподіяти шкоди здоров’ю пацієнта. А пластична операція, зрозуміло, швидше забаганка, аніж гостра необхідність. Безперечно, тут не говоримо про випадки, коли пластична хірургія справді здатна буквально змінити життя людини, усунувши якісь вроджені серйозні недоліки або ж дефекти, одержані під час нещасних випадків і травм. Тоді хірург здатний практично дати нове життя людині, повернути їй упевненість в собі і відчуття власної гідності. У таких випадках не можна зменшувати значення роботи пластичних хірургів.

НА ПОВНІ ГРУДИ

Сьогодні значна частина пластичних операцій припадає на корекцію грудей у жінок. Їх розмір став справжнім головним болем для більшості сучасних дівчат. Деякі вже навіть у 18 років задумуються про збільшення їх розміру. Хоча процес формування грудей завершується близько 23-річного віку. Якщо груди почнуть рости після хірургічного втручання, їх форма може зіпсуватися. А вони обов’язково збільшаться під час вагітності і годування немовляти. Потрібно пам’ятати, що будь-які імплантати не є вічними. Ще невідомо, скільки зможуть слугувати сучасні протези. Дослідники кажуть, що вони можуть „прожити” від семи до дванадцяти років. Однак бувають прикрі випадки, коли вони не витримують кількох років і навіть місяців. А ще лікарі стверджують, що імплантати впливають на результати мамографії, оскільки можуть закрити пухлину. Таким чином, вони затрудняють своєчасну діагностику раку грудей, відповідно, невчасний початок лікування знижує його ефективність. І найголовніше, про що має знати жінка, вирішивши збільшити груди, це те, що після розтягнення шкіри і тканин імплантатами ваші груди вже ніколи не матимуть колишньої, тобто природної форми.

ПРО НІС МАЙКЛА ДЖЕКСОНА ТА СІДНИЦІ ДЖЕНІФЕР ЛОПЕС

Основоположницею моди на пластичні операції вважають Мерилін Монро. Вона перша зі світових зірок шоу-бізнесу робила підтяжки обличчя і ринопластику (зміна форми носа). До речі, ця операція була невдалою – півроку визнана красуня ходила з підпухлим обличчям і не могла співати. Найбільш відомою стала історія зміни зовнішності Майкла Джексона. Прагнучи удосконалитися та змінити колір шкіри, він був то чорним, то синюшним, то в жахливих коричневих плямах. Його ніс у народних переказах уже давно окремо існує від свого власника. Але все-таки найскандальнішою на Заході вважається історія англійської актриси Джоан Реверс. Після невдалої операції її обличчя стало нерухомою маскою. Для виправлення ситуації актриса потратила ще два роки. Друге місце за кількістю пластичних операцій посідає співачка Шер. А у красуні Дженіфер Лопез за спиною уже п’ять операцій. Але знаменита вона не цим. Завдяки Дженіфер у пластичній хірургії було засновано новий напрямок – протезування сідниць. У пострадянських країнах рекордсменкою з пластичних операцій вважають російську актрису з українським корінням Людмилу Гурченко. Кажуть, вона десять разів ставала пацієнткою пластичних хірургів. Поміж тим, наша краса передусім залежить від нас самих. У збереженні молодості велику роль відіграють вітаміни, заняття спортом, ведення здорового способу життя. А повернення хірургом зовнішньої молодості не гарантує відновлення життєвих сил та внутрішнього психологічного комфорту.

Марина ДАНИЛЮК,

Рівне.