Будулай не з кінофільму, а рівненський цілитель

Одразу зізнаюсь: це не перша моя публікація про Віктора Сірочука, унікального народного цілителя, який не тільки бачить людські органи, а й ставить на ноги безнадійних хворих. Тому варто повторити правду, яка ніколи від повторень не псується, читачам „Провінційки”.
А правда ця така. Прибуває хвора людина до палацу культури села Зоря Рівненського району й звертається до перехожих: „А де тут лікує Будулай?”. Просто так називають народного цілителя Віктора Сірочука не стільки за схожу зовнішність, скільки за доброту, бажання та вміння допомогти людині.
Навіть важко уявити, як у одній людині поєднується ціле суцвіття талантів: цілитель, майстер-дизайнер, навіть... поет.
Здібності пана Віктора як майстра прикладного мистецтва засвідчують роботи, що прикрашають фойє Зорянського палацу культури. Уявляєте, в Канаді знаходиться власноруч виготовлений годинник Сірочука, що виконує пісню „Реве та стогне Дніпр широкий”. Прізвище майстра за різними унікальними роботами відоме в Австрії, Англії...
Та сьогодні поговоримо про його дар народного цілителя. Якщо від батька, знаного не лише в селі Мнишин Гощанського району, малий Віктор перейняв талант майстра різьби по дереву, то від матері – мистецтво зцілювати травами. А сам, маючи від природи дар Божий, ішов далі, далі...
- Я зрозумів, що панацеї у природі від тієї чи іншої недуги немає, - ділиться пан Віктор. - Хоча невиліковна хвороб теж немає. Але справа ускладнюється тим, що від природи, фітотерапії ми далеко відійшли, а ціни на лікувальні препарати не всім доступні. Крім того, в цілителя має бути ясний розум, золоті руки і обов’язково чуйне серце.
У розмовах з людьми відчувалось, що все це має Сірочук, а тому з успіхом зцілює від багатьох недуг. Послухаймо самих пацієнтів.
Жителька обласного центру М. Боярчук: „Чверть віку працюю за мольбертом. Вельми занедужала. У діагностичному центрі мої хвороби назвали, от тільки забракло грошей на їх лікування. Потрапила до Віктора Сірочука. Його висновок абсолютно точно співпав з діагнозом обласного лікувального центру. Допоміг, спасибі йому.
Рівненчанка Г. Стецюк: „Важка хвороба. Лікарі пропонували мені операцію. Не погодилася, бо дізналась про народного цілителя Сірочука. Уявляєте, за 40 днів лікування фізкультурою і фітопрепаратами він мені повернув радість життя й здоров’я”.
А одна жінка під час розмови висловилась так: „Ой, дитино, де я тільки не була, куди мене лише не водили! Цілий „букет” болячок маю: остеохондроз, поліартрит, серце... Допоміг Сірочук, спасибі йому”.
Втім, я й не дуже здивувався, бо йшла мова про людину, яка має міжнародне визнання. Не лише схвальні відгуки пацієнтів з багатьох куточків України цьому підтвердження, а й чотири дипломи міжнародної асоціації нетрадиційної медицини, яких удостоєний пан Віктор. Послухаймо його:
- До цього я йшов усе життя. Ця наука має тибетське начало. Вилікувавши себе, а так зі мною було (радикуліт, випадання дисків), понад 30 років не відчуваю цієї недуги. Тому й зрозумів, що маю право бути цілителем для інших.
Перший диплом він одержав ще 1962 року з фітотерапії. Наступний – через рік з мануальної терапії. „Урожайним” був 1997-й, коли весною підтвердив свої знання і право займатися лікувальним масажем. І, як результат, 15 квітня одержав документ великої ваги – „СУ-ДУКОК терапії”.
„СУ-ДУКОК” – це нова корейська система, що має світове визнання, відкрита лише в 1984 році.
Коли до Сірочука звертається хвора людина, він навіть не розпитує, що в неї болить. Сам знаходить. І його висновок завжди співпадає з діагнозом медичного закладу.
І ще один цікавий момент. Сірочук приймає пацієнтів лише в неділю. Мета в цьому переслідується одна – дати відвідувачам завдання із самолікування на тиждень. Сюди входять система харчування, фітотерапія... А далі застосовується метод біоенерголокації. Якщо все це підтверджує попередні висновки – розпочинається лікування. Вже зрозуміло, що стиль лікування не має нічого спільного з так званими ворожками і знахарками.
Оптимізм і впевненість розмови Сірочука з хворими відіграє особливу роль. На багатьох він діє силою свого біополя:
- Мій метод – викликати в організмі реакцію, змусити працювати приховану біологічну енергію людини. Більшість людей навіть не вдається до її використання. То у тварин інстинкти дуже сильно розвинуті. У природі вони обходяться без медицини. Людині ж потрібно допомогти користуватися внутрішніми життєвими резервами.
Епілепсію можу вилікувати одразу, але тільки під час нападу. Добре піддається лікуванню астма. Приводять до мене дуже багато дітей з різними недугами. І тут велике значення має те, яка енергетика в людини. Якщо нульова – то відповідно й почуватиметься кепсько, буде в’ялою, їй усе болітиме. Ні лікарі, ні медикаменти не допоможуть. Найкраща моя порада: піти до лісу, знайти саме „своє” дерево і обійняти його, попросивши сил та енергії.
Пан Віктор не раз повторює, що насправді людей лікує Бог, природа, віра, а він лише слуга. А мені подумалось: добре, що маємо такого слугу. І варто вдуматись у напуття Віктора Сірочука з його власного вірша, надрукованого у збірці ”Краплиночка роси”:
Ми живемо, доки цвітуть стеблини,
У кожного болять свої жнива.
А далі спієм, як зернини.
Але в житті бувають і
хвилини,
Що хочеться нам жить – і жить,
Скажу вам, любі, щастя бережіть –
Це дано Богом на землі людині.
Василь Авдимирець,
Рівне.


Варто також переглянути ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ