У Луцьку вшанували пам’ять жертв голодоморів

Щороку в четверту суботу листопада в Україні та світі відзначають День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій 1932-1933 років. Цьогоріч це 77-ма річниця страшних подій, жертвами яких стали мільйони українців.
У Луцьку з нагоди вшанування жертв голодомору та політичних репресій заходи розпочалися зі Скорботної ходи під звуки дзвонів Свято-Троїцького кафедрального собору. Очолили ходу представники духовенства, перші особи області та міста, зокрема, Луцький міський голова Микола Романюк, перший заступник голови Святослав Кравчук, заступники – Лариса Соколовська, Василь Байцим, Юрій Вербич, а також голова Волинської облради Володимир Войтович, представники козацтва, громадських організацій, свідки голодомору, лучани.
Траурна колона, яка розпочала свій хід від Театрального майдану, зупинилася біля Братської Хресто-Воздвиженської церкви, де учасники ходи поклали вінки до пам’ятної Стелли на місці майбутнього спорудження пам’ятного знаку Християнському Милосердю волинян, які рятували від голодомору біженців із потерпілих регіонів України. Потому колона рушила до Замкової площі, де відбулось покладання жалобних вінків до пам’ятника жертвам політичних репресій. Там же відбулася панахида за загиблими, а після неї - траурний мітинг.
Звертаючись до присутніх, Луцький міський голова Микола Романюк зазначив, що „минуле болем озивається у серці кожного з нас – справжнє, не прикрашене домислами, не пом’якшене вимислами. Таке, як воно було. Український народ, уся світова спільнота засуджують злочинні дії тоталітарного сталінського режиму, спрямовані на організацію голодомору, свідоме винищення цілої нації, наслідком якого є мільйони загиблих, десятки мільйонів ненароджених, понівечені людські долі.
Нам не потрібно чекати поки будуть з’ясовані усі подробиці голодомору. Головне ми вже знаємо. Терор голодом був не тільки і не стільки інструментом «колективізації» сільського господарства. Голодомор був спрямований на викорінення національної ідентичності українців в Україні і поза її межами. Голодомор став інструментом знищення української культури, ліквідації залишків української державності...”
Він також наголосив, що „зрозуміти всі причини, через які став можливим голодомор, через які люди ставали катами і жертвами, героями і байдужими свідками, є нашим обов'язком не лише перед мертвими. Це наш обов'язок перед нашими дітьми й онуками, яким жити в Україні...”.
Потому Микола Романюк закликав присутніх вшанувати пам’ять загиблих у роки голодоморів хвилиною мовчання.
„Сьогодні ми засвітимо свічки. У містах заходу і сходу, півдня та півночі, у кожному обласному центрі України свічкою спалахне пам’ять народу”, - зауважив він, запросивши усіх присутніх долучитися до Всеукраїнської акції "Запали свічку". Відтак, сотні лучан поставили запалені лампадки до пам’ятника жертвам політичних репресій та на контури символічного палаючого хреста, де всередині були скорботні композиції з житніх колосків, калини та квітів.
Довідково: за оцінками істориків, за неповний рік з осені 1932 до початку літа 1933 року від штучно організованого голоду в Україні загинуло 10 мільйонів наших співвітчизників. Вмирало 17 людей щохвилини, тисячу щогодини, 25 тисяч щодоби. Голодомор, як злодіяння тоталітарної системи, повністю відповідає поняттю геноциду, що міститься у резолюції ООН 1946 року.

Прес-служба Луцької Міської Рад.