День українського добровольця — свято на честь українських добровольців, що відзначається в Україні 14 березня. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького.
Сергій Коток – один з добровольців, який — з жовтня 2014-го до вересня 2015-го перебував в АТО, в складі добровольчого батальйону «Айдар». На війні отримав псевдо «Пасічник» бо, окрім того, що господарював, зводив будинок, проводив час з сім’єю, ще і тримав пасіку. На Сході був в АТО рік, у жовтні 2014-го приєднався до добровольчого батальйону «Айдар». Із захопленням і повагою розповідає про свій батальйон, командирів, побратимів. Охороняв «Бахмутку», де вже за 1800 метрів стояли ворожі танки, був три тижні в десантників, у Мар’їнці Донецької області. Сергій Боголюбович вирушив прямо на Схід. Хотів потрапити в Донецький аеропорт, але напередодні виїзду запропонували їхати раніше, разом із хлопцями зі Степаня, тож погодився. Пізніше дізнався, що всі ті, з ким мав служити в аеропорту, загинули. А степанці, дякувати Богу, забрали й завезли в місто Щастя Луганської області. Потрапив туди 26 жовтня. Тоді Щастя вже було українським, його відбили. До обов’язків батальйону входило захищати місто, тримати лінію, ловити диверсантів.
На той час була дуже важливою допомога волонтерів та меценатів. Так і зараз з вдячністю згадує доброволець про місію «Братерство без кордонів», куди можна було прийти і взяти, що необхідне та Станіслава Мичку - підприємця, який багато чим допомагав. Наприклад, купив джипа, щоб на схід їздити. Також з Дубровиці хлопці передали білого «течика» (WV T4), він дуже виручав, рятував із таких ситуацій. Люди теж допомагали. Коли приїжджав у відпустку в Тинне, приносили передачі. Все фасоване в ящиках. Сергій Боголюбович завантажував у машину, віз, а на КПП, роздавав усім воякам: домашні продукти, печиво. Спочатку місцеве населення ставилися ворожі насторожено, але вже через кілька місяців вони зверталися до вояків за допомогою, особливо діти. Спочатку люди не усвідомлювали, як житимуть. Потім побачили, як їх обстрілюють, гинуть мирні жителі, тоді зрозуміли, хто є хто. Віддавали їм сухі пайки.
Сергія Боголюбовича і справді любить Бог, адже повернувся додому живий і неушкоджений. На життя і на мирні будні вдома дивиться чоловік вже по іншому, як спершу. Чоловік не лише добрий газда, а й патріот та свідомий небайдужий громадянин своєї країни, оскільки був депутатом Немовицької ОТГ та старався вирішувати наболілі питання громади.
Світлана Коток.
