В узах студентського шлюбу…

Люди зустрічаються, закохуються, одружуються, іноді навіть не задумуючись про подальші стосунки між собою.
Для одних такий шлюб – втеча від самотності, для інших — просто прив’язаність, яку помилково приймають за кохання, для третіх – жага романтики типу „з коханою людиною і в курені рай”. Але цей „рай” швидко затьмарюють щоденні побутові проблеми…
Студентські шлюби набули великої популярності у сучасному світі. Чому ж молодь так поспішає зв’язати себе сімейними узами? Звичайно, вимальовується приваблива перспектива мати молоду симпатичну дружину чи чоловіка, романтичні стосунки і ряд інших заманливих „переваг”. Але з часом приходить розуміння, що сім’я – це не лише цікава гра, а й проблеми, які виникають в її ході. А в студентському віці все удвічі складніше. Адже тобі не лише потрібно хоч трішки вчитися та іноді з’являтися на парах, але й приділяти увагу своїй другій половинці, за щось жити і виконувати ряд домашніх обов’язків.
Найбільшою помилкою молодого покоління є поспіх, бажання отримати від життя все й одразу. За статистикою, більшість шлюбів побудовані саме за таким принципом, і в більшості випадків розпадаються.
Шлюб — це насамперед обов’язки, відповідальністьза себе, і за свого партнера по життю. Мислення, зосереджене раніше на власному „я”, у шлюбі спрямовується на двоєдине „ми”. А у ранньому віці до цього мало хто готовий. Навіть якщо стосунки між майбутнім подружжям тривали довго, це не страхує їх від виникнення проблем. Тому що є речі, через які потрібно пройти і розуміння яких приходить з роками. А планування сім’ї і сімейне життя – складний вид суспільних відносин, при яких важливий як збіг очікувань партнерів, так і виконання певних подружніх обов’язків, створення і дотримання необхідних умов для щасливого співіснування разом. А це не так легко, як може здатися на перший погляд.
Проблеми у молодому подружжі починаються практично одразу. Адже у молодят ще дитяче сприймання світу, розбіжності у інтересах, у кожного сформовані свої звички, і поступатися ними ніхто не хоче. До того ж може виявитися, що обранець або обраниця не такі вже й досконалі, як здавалося у період побачень. Тоді молодята намагаються „допомогти” один одному подолати свої недоліки, щоб чоловік чи дружина стали „зручнішими” для іншого, але такі „добрі” наміри лише ускладнюють ситуацію. Цей процес може тривати декілька років, але зазвичай безуспішно.
Основна причина розладів у студентському шлюбі полягає у тому, що кожен із подружжя часто хоче переробити іншого, пристосувати його до власних потреб, нав’язати свої погляди та переконання. Чи можна такий шлюб назвати щасливим? Адже щастя – це коли тебе розуміють, цінують, кохають, поважають і сприймають таким, який ти є. А отже й щасливий шлюб – це взаєморозуміння і досягнення згоди при збереженні індивідуальності кожного. А в студентських шлюбах це прослідковується досить рідко. Тому що кожен стає на захист власних амбіцій, і навіть якщо й розуміє помилковість такої позиції, все одно наполягає на своєму.
Але й невдалий досвід має свої плюси, оскільки навчає людину обережності й розсудливості, а це дуже важливо для створення в майбутньому нових, вже дорослих і міцних сімейних стосунків.
Та багато хто, зазнавши невдач, просто розчаровується у стосунках і намагається закритися від всіх, ховається за маскою цинізму і байдужості, яка з часом перетворюється на стиль життя, і достукатися до такої людини дуже важко. Люди самі не усвідомлюють, як ускладнюють собі життя штучно створеними проблемами, роблять помилки, які потім не вистачає сміливості визнати і виправити, часто ставлять жирну крапку там, де доречно було б поставити кому…
Та бувають і винятки, коли ранній шлюб триває все життя. Адже у юності все здається простішим, кращим і безтурботнішим. Як стверджують філософи — молодість і кохання переплітаються між собою, і саме ранні почуття найщиріші і, напевне, найміцніші. Тому що юна особистість ще не зіштовхувалася з розчаруванням, підступністю, зрадою, вона шукає нових емоцій, а шлюб сприймає як новий етап свого життя, нову захоплюючу пригоду, у яку поринає з рідною людиною. Важливо тільки, щоб ця людина не обманула сподівань і справді виявилася такою.
Одружуватися чи ні студентам? Важке питання, але відповідь на нього кожен повинен дати сам. Але якщо вже хтось і вирішив створити „студентську сім’ю”, то перш за все варто визначити мотиви такого вчинку. Звичайно, причин можна назвати багато і всі вони будуть різні: починаючи з легенд про вічне кохання і закінчуючи тим, що молодята просто хочуть позбутися опіки батьків. А може, з другого і потрібно починати? Адже сильні почуття і прагнення за допомогою шлюбу стати самостійним — різні речі. І ніхто не застрахований від того, що, ставши незалежним від батьків, потрапить у залежність від своєї другої половинки. Також слід врахувати, що новостворену сім’ю потрібно самостійно утримувати, а студентові з незакінченою вищою освітою важко знайти високооплачувану роботу, і без допомоги тих самих батьків практично неможливо обійтися. Зваживши всі за і проти, студентам можна сміливо йти до РАКСу. Головне — щоб такий ранній шлюб не закінчився раннім розлученням.
Анатолій Криловець писав: ”Сім’я – великий материк любові, сім’я – два острівці самотності”. Можливо, варто прислухатися до його цитати, і якщо вже створювати сім’ю, то саме цей материк любові, а не два окремі острівці самотності. І не важливо, в якому віці це станеться: 17, 20 чи 30 років, головне — щоб поруч була справді рідна людина, з якою ти готовий прожити життя і на яку можеш покластися у будь–якій ситуації. Тому що сім’я, побудована на страхові, ніколи не буде щасливою.

Вікторія Ричко,
Рівне.