ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ВІДПОЧИНКУ

Закінчення. Початок на 1 стор.
– Доброю традицією стала організація справжнього спортивно-розважального свята на Трійцю для жителів Гвіздова, – розповідає завідуючий сільським культурно-дозвіллєвим комплексом, один із головних організаторів свята, ведучий конкурсів та вікторин, що відбувалися, Валерій Лукащук. – Ми хотіли, щоб люди відволіклися від щоденних клопотів, зібралися всі разом і гарно відпочили. Перші роки це був лише спортивний турнір з футболу, в якому брали участь команди з нашого та сусідніх сіл, з Корця. Згодом цей турнір переріс у більш масову подію, де можуть отримати задоволення не лише любителі футболу.
Цьогоріч святкуючим повезло – днина видалася погожою, сонце не жаліло свого теплого проміння, що ще більше додавало запалу та веселості гвіздівчанам та гостям села. Зручно вмостившись на травичці, шумні компанії уже з самого ранку могли спостерігати за футбольними змаганнями, які тривали цілий день аж до вечора. І не дивно, адже участь брали дев’ять команд: з Користі, Даничева, Морозівки, Весняного, Сапожина, Нового Корця, з самого Гвіздова, а також районна корецька команда “Перемога”, яка, зрештою, й отримала перемогу.
– Але незважаючи на всю масовість свята уже зараз, головною подією дня все-таки залишається футбольний турнір, – продовжує Валерій Лукащук. – І хочеться вірити, що організація таких змагань у Гвіздові стане поштовхом для відродження футбольного чемпіонату району.
Та як ти не крути, а футболом усіх не розважиш. Тому організатори запропонували ще масу веселощів, конкурсів та змагань, які розпочалися відразу по обіді і проходили паралельно до футбольного турніру.
– Козацькі забави організовуються вчетверте, – розповідає сільський голова Гвіздова Віктор Коптійчук. – Тому що окрім любителів спорту, зокрема, футболу, ми мали на меті залучити максимум жителів села до святкування, до розваг, щоб ніхто не залишався стояти осторонь. Та й зрештою тепер наша козацька команда бере першість у районних змаганнях, непогані результати показує і на обласному рівні.
Отож, святкуючі мали змогу, як то кажуть, на людей подивитися і себе показати. Справжні богатирі взялися за перетягування каната і, звичайно, перемогли найсильніші. Хто не боїться стусанів, брали участь у боротьбі мішками на пеньках. Коли уже добряче розігрався азарт, оголосили вікторину на дальший кидок “Провінційної газети плюс”. А кульмінацією став конкурс на метання курячих яєць – хто далі. Чистими, зрозуміло, учасники не залишилися, проте задоволення отримали неабияке і вони самі, а тим паче, глядачі. Переможцями цього яєчно-літаючого конкурсу стали Віктор Коптійчук та Роман Бондар. Не залишилася без уваги також прекрасна половина людства. Вирішили обрати “Міс “Провінційна газета плюс”. Чотири найвідважніші молоді грації стали на суд публіки. Але визначити найкращу було важко – у кожної з них була солідна підтримка. І, зрештою, щоб нікого не образити, організатори вирішили – некрасивих дівчат не буває. А кожна з учасниць у якості призу отримали абонементи на передплату “Провінційної плюс”. Не забули і про наймолодших, вони також мали змогу брати участь у вікторинах та конкурсах, організованих спеціально для них. І всі дітлахи потім ласували смачним морозивом від меценатів святкування.
До речі, про меценатів. Звичайно, що подібними святами можуть похвалитися далеко не всі села у нашій області – для того, зрозуміло, не бозна-які гроші потрібні, але все-таки гроші, і їх десь треба взяти. А сільський голова добряче почухає потилицю, перш, ніж “пустити їх на вітер”, а втім, краще витратить їх на щось корисніше. Та в Гвіздові усі витрати щороку на свої кишені покладають вихідці з цього села, нині приватні підприємці Рівного – Сергій Ковень, Юрій Бобров, Василь Клемчук, а також цьогоріч до компанії приєднався місцевий фермер Микола Хрущ. Саме завдяки цим людям, які залишили у Гвіздові батьків та друзів і які не забувають, де їхнє коріння, була змога взагалі організувати все свято, також надати учасникам змагань і грошові премії. Та впродовж гуляння самі меценати не стояли осторонь, згорда поглядаючи на дійство, мовляв, подивіться, які ми хороші, проспонсорували вам відпочинок. Вони розважалися разом з усіма – перетягували канат, деякі з них виявилися хорошими футболістами, змагаючись за перемогу рідної гвіздівської команди. А ще меценати внесли значний внесок у іншу хорошу справу для свого села – допомогли у будівництві церкви.
– Дуже незручно і далеко було гвіздівчанам ходити в сусіднє село до церкви, – розповідає сільський голова. – Зібрали схід села і вирішили побудувати власну. З благословення благочинного церков району протоієрея Воята у 2002 році взялися за будівництво храму. Як то кажуть, гуртом і батька бити легше. Тобто, робили все колективно, допомагали, хто чим міг – хто коштами, хто будівельними матеріалами, а хто і своїми руками. І ось уже другий рік гвіздівчани мають змогу відвідувати богослужіння у власному храмі.
Але повернемося все ж таки до свята, завершили яке сестри Наталія та Лідія Данилюки, потішивши відпочиваючих своїм чудовим співом. Уже давно сестри покинули рідну Кореччину і живуть на Черкащині, проте щороку їдуть на батьківську землю, де їхній рід, де початки, де знають, що їх зажди чекають щирі серця та теплі близькі душі.
Отож, свято вдалося. Сонце почало закочуватися за горизонт і добряче зморений за день, але все ж таки радісний люд помалу і, здається, неохоче розбрідається по домівках. Ще кілька фото на пам’ять і, переповнені позитивними емоціями, поїхали і ми.
Марина ДАНИЛЮК,
с. Гвіздів, Корецький р-н.