Рівне:

Створення та просування сайтів

Краса визначається…

Порадниця 24-бер, 2005, 13:359 prov 1 837
Краса завжди заполоняє людину відчуттям чогось довершеного, незбагненного і безмежного у своєму відтворенні. І ми все шукаємо шлях її пізнання. В чому вона, де і яка? Краса природи, людини, її душі, образу… Де вона найбільше відтворює свою таїну?

Чи можна красу створити, а чи – це дарунок долі? Хіба ж ми не раз запитуємо себе, щоб зуміти створити її поруч себе, в собі, навколо себе…

А в кого вона є? Як їм із красою, яке відчуття несе краса саме красивим? Чи зрозуміли вже її незбагненну сутність? Як їм живеться, таким красивим?

Споглядаючи недавній конкурс краси в Рівненському державному медичному коледжі, визначила саме такі запитання до красунь. А для розмови вибрала Панасюк Ірину, адже саме їй припало визнання в номінації “Ерудованість і шарм”. Бо, що ще найкраще можна порівняти у красі? Отже, розмова зі студенткою другого курсу, за спеціальністю лікувальна справа, однією з конкурсанток конкурсу “Краса й гордість коледжу”.

– Що для тебе означає краса?

– Це не лише зовнішній стан людини, а насамперед, внутрішній. Це неповторність, яку має людина від народження. Але красу можна оздобити, вміючи це зробити.

– Ірино, чому саме ти в конкурсі? Хто тобі сказав вперше, що ти красива.

– Звичайно, мама. Ще коли я народилася, вона була від мене в захопленні. Таки я жартую. А коли насправді, то все ж мама і бабуся визначали мої принади найперші, а потім уже визнали інші. Та в дійсності, вже такої краси я не відчуваю, але собі часом симпатизую.

– Ото ж, жила собі маленька дівчинка, росла, зростала…і, нарешті, розквітла, неначе квіточка. З якою квіткою ти себе порівняла б?

– Я, зазвичай, люблю троянди, червоні. Вони пасують до мого темного волосся. Захоплююче від них віддзеркалюються мої очі, а також відображають мій характер. І якщо це не буде моєю нескромністю, я порівняла б себе саме з трояндою.

– Троянда на подіумі… І яке враження, коли тебе захоплено, водночас, критично споглядає величезна кількість людей, а серед них теж багато красивих?

– О! Це неперевершене відчуття. Справді, ти наче одна в просторі, і під пильним прицілом. Спочатку було дуже страшно, аж сковувало дії. Але потім я відчула підтримку глядачів, їхню радість за мене, стало легше. І я змогла відтворювати всі завдання конкурсу. Співала і розповідала від душі, в приготовлену страву (“Афродита” – Богиня кохання, створена із морської піни – вершків) справді, додала пристрасть, кохання. Зрозуміла, визначають те краще, що в мені є. Чому ж тоді його приховувати. Навпаки хотілося бути навіть кращою за себе. Це була не боротьба за титуловане місце, а спроба донести свою справжність і довести для себе, що я маю свій шарм..

– Вважаєш, що вдалося?

– Думаю, що так. Адже визначена номінація, це якраз основні мої особливості.

– І як, вже загордилася, що всі помітили твої цінності?

– Звичайно, ні. Це було б зовсім уже нескромно. Просто, я рада, що принесла людям радість, когось розвеселила, а комусь стала кращим прикладом. Адже шарм – це головний елемент краси, яку може створити людина сама, а отже, додати до своєї краси ще один плюс. Конкурс саме це і визначив, бо в житті ми всі звичайні молоді дівчата, де кожна з нас по – своєму красива. Отож, бажаю дівчатам уміння визначати власну красу. Краса – це впевненість, жіноча гідність, вишукана поведінка й особливий спосіб життя. Удачі всім.

Спілкувалася Тетяна Луківська,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору