Сьогодні ми можемо впевнено сказати про велику національну свідомість поліщуків, які створили свою власну армію та піднялися на боротьбу між чотирьох вогнів ( фашистська Німеччина, радянська армія, радянські партизани, польська Армія Крайова) у далекому 1941-му. Михайло Грушевський у своїй історичній праці назвав Галичину - "оплотом українства... "Переконана, якби великий історик та політичний діяч жив у роки ІІ світової, то він сказав би те саме і про Полісся…
Активні дії “бульбівців” почалися з весни 42-го.
Активні дії “бульбівців” почалися з весни 42-го.
Памятник Т. Боровцю. м. Березне Рівненська область
У 1941-1943 рр. їхній "отаман" контролював більшу частину своєї малої Батьківщини, сучасної Рівненської області. Найбільше його бійців було зосередженого навколо Сарн, Рокитного, Костополя, Рівного і Олевська.
“Бульба” прожив довге, змістовне і сповнене пригод життя, витримавши 2 концтабори, пройшовши у Другій світовій війні бойовий шлях справжнього українського отамана. Він знав, де і коли треба брати усю відповідальність на себе, а де варто відійти в сторону й поступитися власними амбіціями.
Народився у багатодітній сім’ї. Не маючи змоги навчатись у школі через скрутне матеріальне становище сім’ї, Тарас Боровець наполегливо займався самоосвітою. У 1930 р. служив у польській армії. Разом із друзями заснував підпільне товариство «Українське національне відродження», головним завданням якого було навчання молоді української культури та освіти. За активну громадську позицію Т. Боровця польська влада запроторила у концтабір «Береза Картузька». Відбувши в ньому 9 місяців, він надалі був змушений проживати у Польщі.
Фото музею імені Т. Боровця у школі в рідному йому селі Бистричі Березнівського району.
Тараса Боровця кілька разів заарештовували польські спецслужби. Під час більшовицької окупації продовжував роботу з організації націоналістичного підпілля на Поліссі й Волині.
Із початком Другої світової війни Тарас Боровець повертається в Україну. Він створює військове формування Український Повстанчий відділ «Поліська Січ». У кінці серпня 1941 року її чисельність були близько 700 вояків (два курені), а у вересні була скорочена до 300-400 вояків.
Боровець організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.
Після конфлікту із бандерівцями головна команда «Поліської Січі» змінила назву на Українську народну революційну армію.
У 1943 р. німці заарештували Тараса Бульбу-Боровця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені.
З 1948 р. жив в еміграції у Канаді, потім у США. Видавав журнал "Меч і воля", створив Українську національну гвардію. Автор спогадів "Армія без держави".
Помер 15 травня 1981 р. в лікарні м. Нью-Йорк (США).
Радянська пропаганда завжди подавала Боровця (власне, як і усіх націоналістів), як анархіста, отаманчика, зрадника, бандита. Ще й сьогодні є багато "аналітиків" та диванних експертів відносно наших українських героїв. Але перед тим, як кинути камінь в подібного історичного діяча, хай кожен подумає і скаже, як би він поступив в той час: чи пожертвував би собою, власною родиною, спокоєм і здоров'ям заради того, щоб у вогні війни не лише заявити на весь світ, а й відстоювати ідею незалежності своєї держави? Або, що я сьогодні особисто зробив для своєї нації?
"Пісня про Поліську Січ" - повстанська пісня | "Song about "Poliska Sich" " - YouTube
Ой наступила та чорна хмара
На козацький край...
Ой то не хмара – вража навала
Йшла в наш тихий рай.
Зайди-чекісти, хижі нацисти,
Ще й нещасний лях
Від хліба-солі, рідної волі
Йшли нас визволять.
Ворог грабує, палить, мордує
І в ясир веде...
Хто Вкраїну проти руїни
В бій нас поведе?
"Ой не журися, рідная мати,
Ще нам не кінець!" –
За рідну волю кличе до бою
Бульба-Боровець.
Ми ще розвієм чорнії хмари,
Безпросвітну ніч:
Вся наша сила, наша надія –
Це Поліська Січ!
Ой загриміли визвольні громи,
З ночі стався день –
Це Тарас Бульба, батько-отаман
Січ у бій веде.
Ой не забудуть рейхскомісари,
Ні політруки,
Як за свободу свого народу
Йшли поліщуки.
Олександр Задорожний "Очерет мені був за колиску" (youtube.com)
Світлана Коток
