ЧОМУ НЕ ГНІЗДЯТЬСЯ ЛЕЛЕКИ...

Якось, їдучи маршрутним таксі до Луцька, мимоволі зауважив, що в сусідній області обабіч траси на стовпах багато лелечих гнізд. Відразу ж чомусь видалося, що в нас значно менше. Повертаючись назад, став приглядатися прискіпливіше. І справді, як тільки перетнули кордон Рівненської області, гнізд не стало. Запримітив лише одненьке, та й те давно залишене птахами. І в цьому явищі ніякої загадковості чи містики немає. Таке становище спричинили буденні об’єктивні причини. Просто на Волині споконвіку більше дбають про охорону навколишнього середовища, у свій час менше спаплюжили землю безглуздою меліорацією та й нині піклуються про збереження флори і фауни. Відповідно, збереглися болота, є де “полювати” лелекам, здобуваючи корм і заготовляючи “будівельні матеріали” для спорудження гнізд.
Про це свідчать яскраві факти. На території Волинської області перший національний природний парк з’явився ще на початку 90-х років минулого століття. Ним став Шацький національний парк, добре відомий за межами України каскадом озер, лісами та гаями, багатими на гриби ягодами, і незрівнянно красивими обширами.
Торік волинські природолюби зареєстрували на півночі області на базі регіонального ландшафтного парку ще один національний природний парк “Прип’ять-Стохід”. А також, уже у нинішньому році, створили національний природний парк “Ківерцівський”, що повністю складається із унікальних лісових масивів. Отож, за прикладом далеко ходити не треба.
Але, на превеликий жаль, на території Рівненської області жодного аналогічного заповідного об’єкту саме такого статусу немає. Очевидно, руки не з того місця ростуть. А чи голови?!
Правда, два роки тому врешті розпочалася робота над створенням національного природного парку “Перлина Волині”, за інформацією заступника начальника обласного управління охорони навколишнього середовища Веніаміна Тралова, група у визначеній місцевості почала працювати ще із середини 90-х років минулого століття. Із цією метою відокремили територію площею 21 тисяча гектарів. Фахівці навіть здійснили проектування. А конкретніше, майбутній парк займатиме долину річок Стубелки і Вілії, починаючи від села Межирічі Острозького району і закінчуючи селом Смига Дубенського району. Загалом, пролягли ці унікальні землі, що уже давно мали захищатися згідно з чинним законодавством, територією Острозького, Здолбунівського та Дубенського районів. Це — так зване Мале Полісся. Тут до нинішнього періоду, на велике здивування вчених, збереглося багато видів рослинності і порід диких тварин, що давно занесені до Червоної книги України. До речі, тут же знаходяться мальовничі краєвиди і від цієї місцевості беруть початок Подільська височина з одного боку, а з протилежного — Карпатські гори.
Суть створення тут національного природного парку “Перлина Волині” полягає не тільки у збереженні самобутньої природи, унікальної флори та фауни, а й у розвитку наукової, освітянської, культурної та туристської діяльності. Можливо, це дало б поштовх до створення сучасної інфраструктури краю, туристичного бізнесу, хоча б прокладання доріг.
А поки що навколо створення національного природного парку “Перлина Волині” точаться безплідні розмови, малоефективна полеміка, безпідставні суперечки. Заважають конкретному вирішенню проблеми та завершенню справи і суто бюрократичні та чиновницькі перепони: щодо узаконення заповідника, який вкрай необхідний області, дещо деструктивну позицію зайняли Лубенська райдержадміністрація і Острозька районна влада.
Із 21 тисячі гектарів, які проектувалися під “Перлину Волині”, погодження отримано поки що на площу 7 гектарів. Із них реально уже вилучено під парк всього-навсього два гектари. А в Дубенському районі Майданська, Соснівська та Сешдубська сільські ради також не дають погодження на вилучення земель, очевидно за вказівкою “згори”. Але про це можна тільки здогадуватися, будуючи неймовірні найрізноманітніші версії. Та все таки це коїться при мовчазному спогляданні обласної влади.
Непорозуміння важливості державної справи, безпідставне зволікання призвели до того, що на території Рівненської області й досі немає жодного національного природного парку.
Очевидно, це стало однією з причин того, що в нашому регіоні не хочуть гніздитися лелеки, не бажають облюбовувати його просторів. То про який розвиток туристичного бізнесу може йти мова — як без угаву розповідає певна категорія чиновників у засобах масової інформації?
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.