Очищайте себе покаянням

Святу Різдва Христового передує сорокаденний піст, який називається Пилиповим (у просторіччі – Пилипівкою), тому що розпочинається після 27 листопада – дня пам»яті апостола Пилипа. У цей період віруючі очищають себе покаянням, молитвою і постом, головна суть якого полягає в очищенні й оновленні душі людини. У цей період, у першу чергу, необхідно утримуватися від розваг і веселощів, гніву, злості, лихослів»я, а також обмежувати себе в їжі. Вважається, що вживана їжа визначає духовний стан і помисли людини.
Як розповів настоятель Свято-Покровського собору УПЦ Юрій Велігурський, усі чотири пости, яких дотримуються православні християни упродовж року, є суворими.
Втім, із медико-гігієнічних міркувань харчування під час посту може впливати на організм як позитивно, так і негативно. Це залежить від віку, стану здоров»я, обміну речовин, характеру праці, індивідуальних особливостей та особливостей харчування під час посту. Проте різні варіанти харчування, а тим паче обмеження у вживанні м»яса, не можуть бути небезпечними для більшості здорових людей. Церквою передбачено звільнення від посту недужих не тільки фізично, а й розумово, вагітних, жінок, котрі годують грудьми, людей, які важко працюють, убогих, які живуть на милостиню.
– Піст – це аскетичний подвиг людини, – переконливо стверджує отець Юрій, – тому в глибоко віруючих сім»ях дітей привчають до свідомого посту поступово. Взагалі, для дітей піст повинен починатися з певних тимчасових обмежень. І не тільки в їжі. Це може бути відмова від перегляду деяких телепрограм, музики чи комп»ютерних ігор. Тому важливо, щоб це був вибір дитини, а не заборона батьків. Привчати дитину до посту варто вже з першої сповіді, тобто приблизно з 7 років.
Існує традиція постувати в перший і останній тиждень посту, але, за словами Юрія Велігурського, назвати таку традицію благочестивою неможливо. Адже, згідно з церковним уставом, Різдвяний піст є постом сорокаденним, а не постом першого і останнього тижня.
– Тим, хто вирішив постувати вперше, я порадив би не думати про те, що піст – це непосильний тягар. Християни традиційно називають цей період радісним і легким, для них це своєрідна весна душі. А ще піст – це шлях. Тому, якщо трапляються падіння, потрібно знаходити в собі сили підводитися і крокувати далі. Насамперед, не забувайте, що головне для кожного православного – це піст душі. Тож необхідно найбільше уваги приділити молитві і добрим справам, читати Святе Письмо, сповідатися, причащатися Святих Христових Тайн, допомагати ближнім, відвідувати хворих.
Оксана КОРНІЄНКО,
Рівне.