Дружина чемпіона світу теж чемпіонка

Багато хто не відає, що означає слово «бодібілдинг». Я теж не відав, поки не познайомився із Максимом Колошкіним — відомим бодібілдером. Адже дубенчанин — неодноразовий учасник та переможець світових, європейських і всеукраїнських турнірів цього не вельми відомого широкому загалу виду спорту, що межує з мистецтвом. Незважаючи на порівняно молодий вік, наш земляк став другим призером змагань на Кубок України, отримав срібну медаль на чемпіонаті Європи, він же — чемпіон світу (титул здобув у Вільнюсі), потім його вітали з повторною перемогою на європейській першості.
На що насамперед звертають увагу судді та глядачі, оцінюючи учасників змагань? Рельєфність м’язів, артистичність поведінки та симетричність їх частин тіла. З цими складовими в 22-річного земляка все гаразд. Бо сповідує регулярні посилені тренування, дотримується спеціального харчування, продуманого відпочинку, відмовився від звичних для інших побутових потреб. Якщо хочете, самопожертва для майбутніх перемог на подіумі спрацьовує, приносить очікувані результати. Як бачимо, Максим зумів підпорядкувати власні сили, волю та бажання досягненню наміченого.
Між тим, перемоги спортсмену з провінційного містечка давалися нелегко. До недавнього часу тренувався у пристосованому підвальному приміщенні з церковною температурою. Це тепер у відкритому ним фітнес-клубі «Кактус» є прекрасні умови для занять професійним спортом. Біда з коштами на відрядження. Тільки останнім часом частину витрат взяла на себе асоціація бодібілдингу та фітнесу «НАББА», дещо підсобила міська рада. А раніше доводилось їздити на змагання за власні кошти. Лише на харчування перед першістю Європи витратив тисячу доларів, ще стільки пішло на відкриття візи, проїзд, оплату житла. Допомагали тільки спонсори — підприємці. А перемога дубенчанина цінна ще й тому, що в чемпіонаті світу WFF (світова категорія фітнесу), приміром, взяло участь 603 представники з 36 країн. До того ж, не секрет, що такі турніри надто корумповані, часто-густо на першому місті вміст гаманця, а не фізичні можливості спортсменів.
Перспективним юнаком нарешті зацікавилась асоціація «НАББА», її президент Спартак Васильківський посприяв, аби наш земляк виступав під її егідою. Та й плани в колишнього випускника Дубенської гімназії №2 не можуть не радувати. Час подумати про перехід у категорію «Містер Юніверсам», успішно продовжити навчання в РЕГІ на факультеті інформатики, виступати поруч із дружиною. Між тим, його друга половинкаНаталка, випускниця «водного» інституту, вправна тенісистка, не лише захопилась важкою атлетикою, але й зацікавила нею Максима, котрий більше схилявся до велоспорту (його батько був майстром спорту з шосейних гонок).
І ось маємо перші здобутки сімейного дуету. На черговому світовому чемпіонаті з бодібілдингу Максим Колошкін завоював срібну медаль. Вдалим можна вважати дебютний виступ у Литві й Наталії. В змаганнях із фітнесу вона посіла четверте місце. Значить, недаремними були сумлінні тренування упродовж трьох місяців, бо програма цієї тендітної русявки викликала оплески в справжніх поціювачів екзотичного виду спорту.
Та подружжя мріяло про нові вершини. І не просто мріяло, а й настирливо удосконалювало власну майстерність. І хоч в Україні на державному рівні ще мало уваги приділяється бодібілдингу, тримається він на ентузіазмі таких спортсменів, як дубенчани. Це ще раз засвідчив черговий європейський чемпіонат, що нещодавно проходив на італійських курортах Сапрі та Розано. Сюди, на середземноморське узбережжя, приїхали боротись за перемогу в категорії IBFA з бодібілдингу та фітнесу посланці 32 країн. Український «десант» налічував 17 чоловік. І виступили вони пристойно: десятеро посіли місця в перших шестірках, а двоє стали чемпіонами. Втричі приємно, що переможницею в категорії «Міс фітнес» визнали Наталію Солтис, яка випередила 11 претендентів на високе звання. А потрібно було продемонструвати не лише фігуру, але й виконати власну вільну програму, позувати в купальнику та пройтись у вечірній сукні. Зазначимо, що дубенчанка тут у кількох постатях: як модельєр власного сценічного костюму, як тренер, як менеджер і гример.
— Цього разу особливо жорсткими були вимоги до конкурсантів, — каже «Міс Європи». — Аби «скинути» вагу, впродовж двох місяців у меню не було страв, багатих на жири та вуглеводи. Обрала сувору білкову дієту: жменька рису, варені курятина та риба, капуста з лимонним соком. Вдавалося «полегшати» на сім з лишком кілограмів. Мабуть, журі врахувало мою елегантність на подіумі. Не всі конкурсанти витримали таке напруження — окремі просто на сцені втрачали свідомість.
У категорії «Атлетік», де вимагалося продемонструвати міцні м’язи, будову тіла, поза конкуренцію став львів’янин Павло Зінько. А Максим Колошкін тут посів почесне четверте місце серед юнаків.
Подружжя взяло участь і в змаганнях вищої категорії «Фітнес Юніверсам – 2006». Коли наша землячка побачила «накачаних» суперниць, то знітилась: у більшості випинали м’язи. Дубенчанку силком випхали на поміст — і вона повернулась звідти з четвертим місцем. Бо журі взяло до уваги не лише зовнішність учасниць, але й те, як вони виконують вправи. А наша «дюймовочка» справилась із ними непогано. До речі, частина суддів поставила їй третє місце. Четверта сходинка на «Юніверсумі» дісталась і Максиму, хоч і важко було йому змагатись із прибалтійськими, італійськими, французькими, іспанськими напівпрофесіоналами.
… Ранкове заняття юних спортсменів ішло своєю чергою. Ретельно виконували вони комплекс запропонованих вправ, уважно прислухались до порад досвідчених наставників. Можна зрозуміти гордість старшокласників: не кожному випадає тренуватися в чемпіона світу та чемпіонки Європи. Під час перерви розмовляю з відомими атлетами про здійснене, найближчі плани. Їх спорт — продовжувач культуризму, що турбується про красу тіла й душі. В клубі працюють кілька секцій, просторе приміщення гарно відремонтоване, обладнане сучасними тренажерами, відкрито бар, де можна придбати не лише соки, але й «спалювачі» жиру, вітаміни, «спортивне» харчування. Здається, можна б перевести подих, та ні ж бо. Земляки наполегливо готуються до майбутніх змагань, ретельно вивчають досвід професіоналів. Бо восени в Литві пройде черговий світовий чемпіонат, куди Максим і Наталія вже мають запрошення. Знову ж справа за коштами. А мотивація в дубенчан така: довести усім, і насамперед собі, що заслужено посідають високі місця в улюбленому виді спорту не лише в Україні, але і в Європі та на всенькій планеті. Отож, мріють чемпіони з провінційного літописного граду підкорювати ще вагоміші висоти.
Василь ЯНОШІ,
Дубно.