Кубинські враження рівненського школяра

Рівненський школяр Вадим Савчук нещодавно повернувся із острова Свободи – Куби, де він два місяці оздоровлювався разом із групою українських дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Незабутніми враженнями від мандрівки із української зими до субтропічного літа Вадим охоче поділився із нашими читачами.
У подорож на інший континент семикласник Вадим вирушив 11 жовтня. Із аеропорту Бориспіль група школярів вилетіла до Франції на двоповерховому літаку. В Парижі українські дітлахи провели 15 годин, очікуючи рейсу на Гавану. Перше, що вразило Вадима на кубинській землі, це — незвично сухе і спекотне повітря. Якщо в Україні на той час середня температура повітря була 8-10 градусів тепла, то на далекому континенті позначка термометра сягала +42 градуси. Українські школярі швиденько спаковували до валіз свої теплі куртки та черевики, залишаючи на собі щонайменше одягу. Із Гавани автобусом наші школярі вирушили до містечка Тарара, де розташований оздоровчий табір. Дітей розселили у будиночки котеджного типу. Здивувало, пригадує Вадим, те, що у кубинських будинках немає вікон , а від сонця і спеки захищають лише скляні або дерев’яні жалюзі. Якраз на період перебування українців на острові Свободи розпочався сезон ураганів. Вадим розповідає, що у такі дні їм було суворо заборонено навіть виходити із будиночка. Сезон ураганів змінився сезоном дощів. А кубинські дощі – це не українські! Вадим розповідає, що у зливу рівень води у містечку сягав йому аж до пояса! Незабутнє враження на Вадима справило купання в Атлантичному океані. В порівнянні із морем, вода в океані – темна-темна, розповідає школяр. Спілкувалися українські школярі із місцевими мешканцями за допомогою перекладачів. Хоча наші дітлахи охоче освоювали іспанську. Так, наприклад, спілкувалися із прибиральницею – „мучачою” (ісп.), яка наводила лад у будиночках. Поцікавились, яка зарплатня у жінки, і були вражені відповіддю: 3 куки, (18 грн.). Також діти вивчили ціни на місцевому базарчику, адже не раз навідувались сюди, щоб придбати тропічні ласощі. Один банан, для прикладу, якщо перевести в українську валюту, коштує 2-3 копійки. Але смішні кубинські ціни стосуються переважно лише тропічних фруктів. Адже півтора літрова пляшка води коштує 1.5 куки – 9 гривень. Побували українські школярі і в незвичному кубинському зоопарку, який розташований просто неба. Із вікон автобуса діти мали змогу побачити носорогів, жирафів, зебр, слонів, які вільно прогулювалися вздовж дороги. Вадим розповідає про випадок, що добряче повеселив їх під час прогулянки зоопарком. Коли автобус із екскурсантами зупинився, до нього підійшов слон і просунув хобот крізь відчинений люк на даху. Діти радісно почали простягати булочки у люк. Слон із задоволенням приймав гостинці від дітей, а ті, в свою чергу, фотографували кількатонного ласуна. Дошкуляли нашим мандрівникам і субтропічні комахи. Якщо із нашестями комарів ще можна було якось миритись, то від присутності скорпіонів і тарантулів було моторошно звикати. Хоча деякі відчайдухи примудрялися ловити скорпіонів і засушувати їх для сувенірів. Вадим розповідає, що навіть у містечку, не говорячи уже про тропіки, водиться багато змій. Одного разу прибиральниця винесла із їхнього будиночку півтораметрову гадюку. Окрім розваг і екскурсій, школярі займалися і навчанням, приймали оздоровчі процедури. Уроки проводили українські педагоги, які приїхали разом із дітьми. Вадим розповідає, що уроки проводились після обіду і тривали по 25 хвилин. До навчальної програми входили лише основні предмети. По закінченні навчального курсу Вадим отримав посвідчення Першої української закордонної школи із 10-12 бальними оцінками. Лікувально-оздоровча база кубинського табору була розрахована на лікування шкірних хвороб. Вадим розповідає, що переважно на Кубі оздоровлювались діти із алопецією, псоріазом, вітіліго, дерматитами. На запитання, яким було харчування, Вадим відразу випалив: „Щодня рис, я відтепер не можу на нього дивитися”. Також школяр розповідає, що у кубинців не заведено пекти буханці хліба, а замість нього до столу подають маленькі булочки. Дуже сподобався дітям кубинський десерт – смажений кокос. А одна із тамтешніх місцевих страв – смажена квасоля — не припала українцям до смаку. Продемонстрували наші школярі кубинцям і свою художню самодіяльність. У національних костюмах школярі декламували вірші, співали українські пісні. Вадим розповідає, що теж виступав на сцені. А серед глядачів був присутній сам Рауль Кастро. На українську землю Вадим повернувся 13 грудня. Його радо зустрічали мама, тато, молодша сестричка Аня, друзі, однокласники. Засмаглий Вадим привіз на Україну в подарунок частинку кубинського літа, яка застигла в прикрасах із коралів, яка шумить океаном у мушлях, нагадуючи про незабутню подорож до острова Свободи.

Вікторія ЛЕВЧУК,

Рівне.