Хто вони, індиго? Питання неоднозначне. Дехто вважає їх посланцями небес, інші бачать у них розбещене нове покоління. Проте з тим, що це унікальне явище, яке має багато облич, форм, але, по суті, незрозуміле, мало хто посперечається. Тому будь-які спроби зрозуміти індиго лежать не на зовнішньому рівні, а глибоко всередині, на рівні інтуїтивного відчуття.
Вчені-нейрологи стверджують, що у індиго згармонізована діяльність лівої і правої півкуль головного мозку. До речі, при народженні у всіх обидві півкулі однакові, але в міру росту і розвитку людини їх потенціал починає відрізнятися. Проте багато чого в поведінці нових дітей поки що не має ніякого пояснення.
Хто такі діти-індиго? Чому вони – феномен загальнопланетарного масштабу? Про це розмовляємо з психологом, тренером, психосоматиком Маєю Кулідою.
- Як відрізнити дітей-індиго від інших? Які вони?
- Як стверджують засновники цього поняття, а саме екстрасенс Ненсі Енн Теп та вчений-психолог, засновник Міжнародного центру з питань дослідження феномену дітей-індиго Ніл Дональд Уолш, всі діти, які народжувалися, починаючи з 1980 року, це індиго. Адже в них змінені енергостандарти. Індиго – не генетика, а, можна сказати, мутація свідомості. Діти-індиго – це нова раса. Вони приходять у світ із почуттям власної гідності, відчувають, що “заслужили бути тут”, і дивуються, коли інші цього не розділяють. Індиго не сумніваються у своїй значимості, не визнають абсолютних авторитетів, а також вважають, що і вони самі, й оточуючі завжди мають свободу вибору.
Індиго просто не роблять звичайних речей, розгублюються, стикаючись із консервативними системами, де замість прояву творчої думки треба чітко виконувати традиції, часто бачать раціональніший спосіб, щоб щось зробити вдома чи в школі, але оточуючі зазвичай сприймають це вороже, як небажання виконувати правила та пристосовуватися до системи. Вони здаються некомунікабельними, якщо не знаходяться в своєму колі. Проте такі діти ніколи не посоромляться сказати, якщо їм щось потрібно чи щось не подобається.
Індиго – реформатори. Це люди, які можуть щось змінити, поламати стереотипи, гіперактивні, якщо їх не направляти в мирне русло – починають руйнувати. До речі, всі реформи, революції та інші перевороти в історії починали саме індиго. Адже їм енергетично було закладено по-новому дивитися на світ, місія таких людей - пропонувати кращу альтернативу. А все нове, як правило, ламає попередні стереотипи та традиції як непотрібні і вже недієві. Адже є люди, які відчули, що від них може щось залежити. Вони ідуть за покликом серця, а не за суспільними стереотипами. Це обдаровані діти, які мають розвинену інтуїцію, високий коефіцієнт інтелекту, проте деякі стандартні тести на них не спрацьовують. Індиго схильні до ризику, не мають страху, постійно дивляться у вічі, нестандартно мислять. Вони добре відчувають. Деякі діти від народження мають яскраво розвинуті індигові здібності, іншим властиві менш помітні особливості. Проте це не означає, що вони не можуть стати індиго. Адже це стан свідомості, і дійти до цього людина може у будь-який момент.
Діти-індиго приходять у цей світ зі своїми намірами і талантами, які виразно проявляються з моменту народження. Вони можуть вбирати знання, як губка, особливо якщо їм подобається предмет. Такі діти реагують найкращим чином, якщо ви поводитеся з ними як із дорослими. Індиго можна впізнати за очима, в яких ховається глибока мудрість і усвідомленість. Ці діти володіють новими, незвичайними психологічними характеристиками і моделями поведінки. Взагалі всі діти-індго філософи. І коли щось роблять, вони хочуть знати, для чого. Це люди, які від народження мають особливі здібності, наприклад, можуть бачити енергетичне поле людини, так звану ауру, володіють даром передбачення, їм дуже легко даються іноземні мови, вони надзвичайно талановиті — співають, малюють, пишуть вірші, танцюють, підбирають мелодії на музичних інструментах та багато всього іншого. Більше того, деякі вчені стверджують, що в декого з цих дітей змінено генний код. При цьому вони мають імунітет проти раку, СНІДу та інших важких та практично невиліковних на сьогодні хвороб.
Зараз частіше діти почали вмирати на уроках фізкультури. Це трапляється тому, що у них посилене сприйняття, адже індиго жувуть і працюють у більш щільному інформаційному середовищі, вони чутливіші, а система освіти і культура поки що не враховує ці особливості. Взагалі, фізична культура повинна змінити свій напрям і перейти від звичайних фізичних навантажень до вправ, які гармонізують всі людські системи, особливо нервову та судинну. А для цього потрібно звернутися до культури Сходу: ци-гун, дао, йога. Саме вони, спираючись на тисячолітній досвід, цілком можуть задовольнити потребу в адаптації і гармонізації зовнішнього і внутрішнього, енергетичних та інформаційних потоків.
- Чому цих дітей назвали дітьми-індиго?
- Індиго – це колір їхньої аури - синьо-фіолетовий або синій. Наша аура має багато кольорів. Вона переливається різними відтінками залежно від нашого настрою. Вперше увагу на те, що з’явився новий колір серед аур людей, звернула екстрасенс Ненсі Енн Теп. Не так давно почали народжуватися діти з новим кольором аури. І ці діти мають спільні риси. Колір індиго – це колір творчості, духовності, поєднання суперечностей. До речі, багато неформалів - саме серед дітей-індиго, бо їх не розуміють, а також саме індигоможуть стати злочинцями.
- Які здібності найчастіше проявляються у індиго?
- Різноманітні. Від елементарних – як прибрати, щоб було економніше, і закінчуючи телепатією та телекінезом. Адже вони шукають спосіб, завдяки якому найлегше досягти цілі. Всі діти-індиго ясновидці, вони відчувають брехню і навчилися про це не говорити. Особливістю індиго є більш тісний зв’язок між правою та лівою півкулями мозку, вони мислять більшими об’ємами інформації. Індиго відчувають свій дух і тому йде конфлікт. Вони глобалісти і рятують світ. Індиго — носії духу єдності, і він дуже активний. До речі, у більшості індиго хобі перетворюється в улюблену роботу. Найбільше дітей-індиго народжувалося у пострадянських країнах, адже там були необхідні соціальні умови.
- Чи відрізняються якось діти-індиго між собою?
- Взагалі існує чотири типи дітей-індиго, кожен з яких має певну життєву програму. Відтак, гуманісти служать масам і мають намір працювати з людьми: це майбутні лікарі, юристи, вчителі, бізнесмени й політики. Вони дуже активні, комунікабельні. У них стійкі переконання. Фізично вони незграбні, і через свою активність іноді можуть “врізатися в стіну”, забувши про гальма. У дитинстві такі люди не розуміють, як можна гратися тільки з однією іграшкою. Вони дістають з ящиків абсолютно все, що є, а потім можуть погратися або й взагалі ні до чого не доторкнутися. Якщо попросите таку дитину прибрати свою кімнату, то вам доведеться неодноразово нагадувати їй про це, тому що зазвичай вона неуважна.
Концептуалісти – це індиго, занурені у свої проекти. Це майбутні інженери, архітектори, дизайнери, астронавти, пілоти і військові. Вони не бувають неповороткими і зазвичай добре складені. Такі діти хочуть управляти, і найчастіше об’єктом управління стають їхні матері, якщо це хлопчики. А якщо дівчатка, то батько. Цей тип Індиго має схильність до згубних звичок, особливо до наркотиків у підлітковому віці. Батьки повинні спостерігати за їх поведінкою вельми пильно, і коли вони починають ховати речі або говорити: “Не заходь в мою кімнату”, то не завадило б з’ясувати, що вони приховують.
Художники - діти набагато чутливіші, ніж представники інших категорій індиго. Зазвичай такі особистості занурені в різного роду мистецтво. Схильні до творчості, це майбутні вчителі і художники. До якої б сфери діяльності вони не звернулися, завжди зберігають творчий підхід. Якщо йдуть в медицину, то з них виходять непогані хірурги або наукові співробітники. Коли приходять у мистецтво, саме з них виходять видатні актори. У віці 4-10 років такі діти можуть спробувати себе в кількох десятках видів творчої діяльності, недовго займаючись однією справою і потім закинувши її. Вони роблять це для того, щоб відчути смак, швидко освоюють принцип і виводять свої основні концепції, які потім використовують у житті. Індиго-художник може працювати одночасно з п’ятьма або шістьма різними інструментами, а досягнувши підліткового віку, він вибирає один з них і стає майстром у вибраній сфері.
Четвертий тип дітей-індиго - це ті, що живуть у всіх вимірах. Коли їм виповнюється рік або два, ви вже не можете їм нічого сказати. Вони відповідають: “Я знаю. Я можу зробити це сам. Залиш мене”. Це ті люди, які несуть у світ нові філософії й релігії. Вони можуть бути забіяками, тому що не вміють пристосовуватися, як інші три типи індиго.
Езотерики стверджують, що діти-індиго — це представники наступної раси земних людей, ті, яким будуть дані більші можливості, порівняно з попередньою. Вони народжуються не в найбільш благополучних сім’ях, навіть частіше в тих батьків, яким буде потрібна допомога їхньої дитини. І вона полягатиме в тому, щоб дати нові знання про світ старшим людям, які живуть в системі обмежень, правил та чітких уявлень про те, що є добре, а що погано. Знання цих дітей, на думку езотериків, пов’язані з так званими знаннями душі, більше того, вони вірять, що ці діти — втілені янголи, які прийшли в світ для того, щоб врятувати його, відвернути від передбачуваного апокаліпсису. Проте якщо їм постійно обрубувати крила, якщо все світло, яке ці діти несуть у світ, буде непотрібним, якщо їх зустрічатимуть лише глум, недовіра, підкреслена демонстрація силових методів (це стосується як батьків, так і вулиці), то ці діти боляче переживатимуть втрату своєї індивідуальності. Дехто може дійти до самогубства, дехто погодиться зі своєю участю бути “сірою мишкою”, інші — стануть активними поборниками правил, небезпечними анархістами та борцями із системою...
Самі ж діти-індиго говорять, що ми всі індиго. Тільки дехто вже пробудився, а інші ще сплять. Індиго – хто вони? Нова раса, діти третього тисячолітття, люди з новими можливостями та свідомістю...Як би їх не називали, одне можна сказати напевне, індиго – явно не діти, адже у своєму розвитку, мисленні та поглядами на світ, вони давно перевершили своїх попередників і, можливо, саме в їхніх руках майбутнє.
Вікторія РИЧКО,
Рівне.
