А РОМАН ЗА ВСІХ РОМАНІВ...

Уже з перших миттєвостей зрозумів: Роман, як і чотири роки тому, у відмінній інтелектуальній формі. Про це, зокрема, свідчать його освітні здобутки.Скажімо, у 9 класі став переможцем районних олімпіад з історії, географії, англійської мови, правознавства, а на обласних — був другим з історії і третім із правознавства. У 10 класі — у районі був першим на олімпіаді з історії, географії, виграв конкурс знавців української мови ім. Яцика, на обласній олімпіаді посів друге місце з історії, третє — з географії. Встиг Роман відзначитися уже й цього навчального року. Разом із Валентиною Коваль та Ігорем Вороновим виграли районний турнір юних географів, а в індивідуальному заліку став переможцем. Млинівчани стали першими і в обласному турнірі, а Романа включили у збірну Рівненщини, аби представляв шкільну еліту на Всеукраїнському турнірі. Окрім цього, Роман вільно володіє англійською мовою, а чимало заслуги в цьому батька-вчителя. Хоча, звісно, доклав і син своїх лінгвістичних потуг. Зібрав здібний юнак і потужну бібліотеку. Нині Роман віддає перевагу філософській літературі, бо уже переріс захоплення пригодами і фантастикою. Зачитується творами Томаса Манна, Генріха Сінкевича, Ернеста Хемінгуея, Михайла Булгакова. До речі, булгаківський роман «Майстер і Маргарита» — чи не найулюбленіша книга новоселівця, бо, на його думку, у ній автор не тільки ставить філософські питання, а й дає відповіді на них. Причому, відповіді неординарні, але глибокі за змістом.
Улюблений історичний герой Романа Сінчука — 1 Наполеон, людина, котра не мала нічого, а здобула все. А ось із сучасних митців юнак найбільше поважає Святослава Вакарчука. І хоча дещо розчарований, що той пішов у політику, але Святослав належить до тих особистостей, котрі за що б не бралися, все у них виходить, бо вкладають у справу не тільки інтелект, талант, а й титанічну працю.
Варто зазначити, що останніми роками надійним супутником і помічником у вдосконаленні розумового потенціалу Романа став персональний комп’ютер. Уже не доводиться занотовувати безліч інформації у зошитах, бо вся акумулюється на сайтах хитрої техніки. Причому, Роман придбав комп’ютер за власні кошти, які заробив під час закордонних вояжів у Польщу.
На цю пору Роман ще не визначився, чим хотів би займатися у житті. Як стверджує батько Анатолій, нині з упевненістю можна стверджувати, що майбутня життєва діяльність сина не буде пов’язана із фінансами, бухгалтерією, інформатикою чи лінгвістикою. Хочеться обрати професію, яка б суміщала історію, географію, літературу. Не виключено, що це буде журналістика. Звісно, батько надіється, що сина з обіймами приймуть у якомусь потужному навчальному закладі. Один із ймовірних і бажаних — Києво-Могилянська академія.
Власне, педагогічній громадськості і батьківському загалу варто дослухатися до пана Анатолія, а то й систематизувати і вивчити досвід виховання у родині Сінчуків із Новоселівки. За словами глави сімейства, він хотів, аби Всевишній подарував йому сина-інтелектуала. На небесах дослухалися до бажань Анатолія. Але ж той із дружиною Світланою доклали зусиль, щоб дитина всебічно вдосконалювалася. Тим паче в умовах, де відсутня гостра конкуренція. Очевидно, ненав’язливе орієнтування хлопчини у морі людських знань, помножене на генетичні задатки, дали очікуваний і відрадний результат. Нині батько впевнений, що у Романа уже не зникне інтерес до поповнення знань і самовдосконалення. В учнівській голові зберігаються об’ємні пласти знань з історії, географії, літератури, мовознавства та інших галузей знань, які зачасти відсутні у дорослих навіть із вищою освітою. Юнак упевнено торує шлях до золотої медалі, хоча не приховує, деякі шкільні предмети учить тільки заради того, що вони входять до шкільної програми, хоча особливого інтересу у нього не викликають.
А взагалі спілкуватися із Романом Сінчуком все одно, що читати захоплюючу книгу. Його ґрунтовні і всебічні знання викликають захоплення. Хто знає можливо, новоселівський вундеркінд із часом впише яскраву сторінку в історію української науки. А поки що я порадив би деяким політикам дослухатися до міркувань юного аналітика. На його думку, при владі в Україні вже побували усі багатокольорові політсили і показали, на що вони здатні. Тож тепер парламентська коаліція, яка сформується, матиме вотум довіри лише у разі якісних змін і зрушень у соціально-економічній сфері. Як сказав поет, на макуху людей не візьмеш...
Віталій ТАРАСЮК,
Млинів.